А. Малишко «Вогник» аналіз

Аналіз вірша А. Малишка «Вогник»: тема, ідея, художні засоби

А. Малишко «Вогник» аналіз

Вогник — це символ рідного дома, світло яке завжди буде чекати тебе у рідній оселі. Тут завжди тебе будуть чекати мати та батько, зі слізьми на очах.

Вона раді тобі в любу мить. Всім хто бачіть цей вогник, сердце зігрівається теплом, про них турбуються. Не можна забувати дороги додому, треба завжди пам»ятати про місце, де тебе виростили, дали тобі все, любов, турботу.

Тема «Вогник» : зображення вогника у батьківському домі — символу добра, злагоди, родини.

Ідея «Вогник» : возвеличення шанобливого ставлення до батьків за їх турботу, любов, увагу.

Основна думка: вогник батьківської любові, щирості назавжди буде палати в душі кожної людини.

Художні засоби «Вогник»

Метафори: «світиться дім», «тополина шумить», «юність ходила… жевріла».

Порівняння:

«Шумить під вікном молода тополина, неначе у серці моїм»;

«Шумить під вікном молода тополина, мов звісточку дальню несе».

Епітет: «молода тополина».

Повтор: «Шумить під вікном тополина висока».

А. Малишко «Вогник» вірш

Вечірню годину, де в зорях долина,
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм. 

Там юність ходила у росах до хати
І жевріла цвітом вона,
Там батько не спить і задумалась мати,
Ота, що у світі одна.

Синів виростали, не зводили з ока,
Любили в житті над усе,
Шумить під вікном тополина висока,
Мов звісточку дальню несе.

А вогник їм сяє, мов спогад про сина,
Не все ж повертає назад.
І журиться вікнами наша хатина,
І шепче задумливий сад.

Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.

Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне,
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене! 

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *