«А я у гай ходила» аналіз

Вірш «А я у гай ходила» Павла Тичини — передає красу гаю, його таємність очима дитини. Гай живе своїм життям. Маленька дівчинка побачила зайчика, що задрімав на сонечку. Вона так хотіла його спіймати, та зозуля злякала: «Ку-ку».

«А я у гай ходила» аналіз

Жанр — пейзажна поезія.

Тема — опис чарівного та живого гайочку.

Ідея поезії — показ дівчинки, яка спостерігала за життям гаю. Дівчинка, тобто ліричний герой, прийшла по квіточку і пізнала красу гаю. Її наївністю та дитячими почуттями сповнений твір.

«А я у гай ходила» вірш

А я у гай ходила
по квітку
ось яку!
А там, дерева – люлі,
і все отак зозулі:
ку-ку!

Я зайчика зустріла,
дрімав він на горбку.
Була б його спіймала,
зозуля ізлякала:
ку-ку!

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Укр. літ.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *