«Альпійська балада» аналіз

«Альпійська балада» аналіз повісті Василя Бикова викладений в цій статті.

«Альпійська балада» аналіз

Автор — Василь Биков

Рік написання — 1966

Жанр «Альпійська балада» — лірична повість

Головні герої «Альпійська балада» — Джулія Новеллі, Іван Терешко

Тема – історія життя російського солдата Івана Терешка та італійської дівчини Джулії, долі яких перетнулися в концтаборі. Тема самовідданого й зворушливого кохання, що спалахнуло в тяжкий час війни, — одна з центральних у творчості В. Бикова.

Ідея — осуд війни, жорстокості, несправедливості; утвердження сили кохання; уславлення сили духу людини.

Повість В.Бикова «Альпійська балада» — реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже в ній письменник змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.

Сюжет «Альпійська балада»

У повісті дві сюжетних лінії. Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії.
У творі описано теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору.

«Альпійська балада»

Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору.

Реалістичне та романтичне у творі «Альпійська балада»
альпійська балада биков

Історія написання «Альпійська балада»
Василь Биков згадував:
“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.
Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.
Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.
І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом
обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» — запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.
Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».

Коментарі:
  1. 4 месяца ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *