“Арфами, арфами” аналіз Павло Тичина

арфами арфами аналіз Аналіз твору

Вірш “Арфами, арфами” – це гімн весні та молодості, коли кожен вірить в щастя. Аналіз вірша допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Детальний аналіз вірша “Арфами, арфами” (паспорт)

АвторПавло Тичина

Рік написання: 1914.

Збірка: «Сонячні кларнети».

Напрям: модернізм.

Рід: лірика.

Жанр – Пейзажна лірика

Тема – зображення краси природи, прихід весни.

Головна думка  – автор передае у творі красу природи.

Художні засоби “Арфами, арфами”:

  • Епітети (плач перламутровий, золоті арфи),
  • метафори(йде весна)
  • повтори,
  • пестліви слова,
  • неологізми(ніжнотонні, самодзвонними)

Ліричний герой мрійливий і обдарований.

Вірш “Арфами, арфами” наснажений оптимістичним пафосом.

Віршований розмір “Арфами, арфами” – Дактиль з хореем.

Римування перехресне.

Композиція: поезія складається з 4 строф: І строфа – Прихід весни. ІІ строфа – Віщування грози. ІІІ строфа – Милування весною. ІV строфа – Розкривається душевний стан героя.

Твір сповнений вітаїзму (життєствердження).

Арфами, арфами…

Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:

Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.

Думами,думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…

Стану я, гляну я —
скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.

Любая, милая —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…

 Аналіз вірша “Арфами, арфами”

У цій поезії передано відчуття наближення весни. Текст можна прочитати на трьох рівнях: ідеться про пору року в природі, про прихід життєрадісної юності ліричного героя і про весну воскресіння, відродження рідної землі.

Провідний мотив вірша “Арфами, арфами”: гімн весні, молодості, вірі в щастя.

У вірші постає прекрасний персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються й квіти, і живодайні дощі, і громи, і веселки. Цей образ творять вишукані неологізми (самодзвонними, ніжнотонними), епітети (золоті, голосні арфи, перламутровий плач), порівняння (поточки, як дзвіночки) та ін. Невичерпну музичну енергійність приходу весни передають постійні повтори, алітерації, асонанси, чергування довгих і коротких рядків:

Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.

Поезію написано під впливом вірша М. Вороного «Блакитна панна». Павло Тичина по-своєму талановито розвинув і поглибив звуко-зорові експерименти свого вчителя.

Уражає асоціативне багатство твору: шум гаїв нагадує ліричному героєві мелодію арф; він просить чи то весну, чи кохану, чи Україну: «Ой одкрий // колос вій!» Ця красива метафора — заклик до мо­лодої людини, молодої нації пильно, удумливо й сміливо подивитися в майбутнє і бути готовими не тільки до злетів, а й випробувань: «Сміх буде, плач буде //Перламутровий».

Зверніть увагу на дату написання вірша: улітку 1914 р. розпочнеться Перша світова війна, яка стане початком бурхливих змін у світі, відкриє шлях надіям і розчаруванням, тріумфам і трагедіям XX ст. Поет пророче відчув наближення цієї нової епохи та її суперечливу суть.

Сподіваємося вам допоможе аналіз  вірша “Арфами, арфами”, з його допомогою в зрозумієте головну ідею, тему, мотив цього вірша.

Вірш “Арфами, арфами” слухати

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Александр

    Этот стих мне мозг вынес!!!

    Відповіcти
  2. Альфред

    Дуже гарний вірш, його навіть моя прабабуся, що народилася у 1908, переповідала моїй бабусі, мамі.

    Відповіcти