«Арфами, арфами» вірш

Павло Тичина «Арфами, арфами»

Арфами, арфами —
золотими, голосними обiзвалися гаï
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квiтами-перлами
Закосичена.

Думами, умами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Нiжнотонними:
Буде бiй!
Вогневий!
Смiх буде, плач буде
Перламутровий…

Стану я, гляну я —
скрiзь поточки, як дзвiночки, жайворон
як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квiтами-перлами
Закосичена.
Любая, милая —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вiй!
Смiх буде, плач буде
Перламутровий…

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *