Вірш “Баба віхола, сива Віхола…” Ліни Костенко про зиму-чарівницю.
“Баба віхола, сива Віхола…” Ліна Костенко
Баба віхола, сива Віхола
на метільній мітлі приїхала.
В двері постукала, селом вешталась:
– Люди добрії, дайте решето!
Ой, просію ж я біле борошно,
бо в полях іще дуже порожньо.
Сині пальчики – мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко.
Полем їхала, в землю дихала
баба Віхола, сива Віхола…
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Баба віхола, сива Віхола…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.
