«Блиск і злидні куртизанок»

«Блиск і злидні куртизанок» скорочено та відомості про головних героїв роману Бальзака викладені в цій статті.

«Блиск і злидні куртизанок» (фр. Splendeurs et misères des courtisanes) — один із творів Оноре де Бальзака, що входить до «Сцен життя Парижа» «Людської комедії». Книга була написана між 1838 і 1847 роками.

«Блиск і злидні куртизанок» короткий зміст

Сюжет твору розвивається навколо кар’єриста і пристосуванця Люсьєна Шардона де Рюбампре, що вперше з’явився в образі жебрака невдахи в романі «Втрачені ілюзії». Нині ж він обертається у вищих колах паризького суспільства. Секрет цього перевтілення криється в заступництві всіма шанованого абата Карлоса Еррера, який насправді є швидким каторжником по імені Жак Коллен. Люсьєн закоханий в красуню Естер і таємно від представників бомонду утримує її. Однак за заступництво «абата» доводиться платити: за його вимогою Люсьєн змушений доглядати за Клотільдою, спадкоємицею статків герцога де Гранлье. Естер же Еррера-Коллен вирішує буквально продати закоханому в неї банкіру Нусінгеном.
Інтриги і махінації «абата» призводять до плачевних наслідків: Естер приймає отруту, а малодушний Люсьєн, що зрадив кохану, опиняється у в’язниці. Там він свідчить проти свого покровителя і вішається. Незважаючи на близькість повного викриття, абатові-самозванцю вдається вийти сухим з ​​води і на цей раз. Він не тільки отримує частину грошей Естер, залишену йому Люсьеном, але і набуває повагу в суспільстві: Коллен поступає на роботу в таємну поліцію, де і служить до почесної пенсії.

«Блиск і злидні куртизанок» головні герої

  • Вотрен / «абат» Карлос Еррера (справжнє ім’я Жак Коллен) — біглий каторжник на прізвисько «Обмани-Смерть», що видає себе за іспанця Карлоса Еррера. Перше його поява відбулося в «Батько Горіо», де він постав в якості своєрідного наставника для молодого і недосвідченого студента Ежена де Растиньяка. Вотрен пояснив йому суть паризького життя тих років — чесною працею тут не досягти нічого.
    У «Втрачених ілюзіях» Вотрен зустрічає Люсьєна Шардона (згодом в «Блиску і злиднях куртизанок» став Люсьеном Шардоне де Рюбампре) і рятує його від самогубства. Він починає протегувати прекрасного юнака і буквально робить з нього світського лева.
  • Люсьєн Шардон де Рюбампре — наскрізний персонаж «Людської комедії». Бальзак знайомить своїх читачів з Люсьєном в першій частині роману «Втрачені ілюзії», де він представлений як розпещений дев’ятнадцятирічний юнак із збіднілої родини. Люсьєн проходить через безліч випробувань і принижень, пов’язаних з вкрай поганим матеріальним становищем, і в кінцевому підсумку фактично «ламається»: здійснює спробу суїциду, але його зупиняє і бере під опіку «абат» Еррера.
    У «Блиску і злиднях куртизанок» Люсьєн вже повністю потрапляє під вплив лжеаббата, навіть незважаючи на те, що знає правду про його минуле. Він не перешкоджає здійсненню угоди Вотрена і Нусингена, а потрапивши до в’язниці і зрозумівши, що дані ним свідчення можуть викрити його благодійника, Люсьєн відмовляється від них і здійснює самогубство.
  • Естер ван Гобсек — внучата племінниця лихваря Гобсека, і, як з’ясовується після його смерті — єдина спадкоємиця його стану. Вона згадується в кількох творах «Людської комедії». Відомо, що до зустрічі з Люсьєном всі знали її як розпусну дівку Торпіль, але потім заради коханого вона змінила своє життя. Схиляючись до зв’язку з банкіром Нусінгеном, Естер клянеться покінчити з собою в той час, коли віддасться йому. Вона виконує свою клятву, випивши отруту.
  • Фредерік де Нусінген — банкір, чоловік Дельфіни Нусінген, дочки Горіо. Подружжя зраджують один одному направо і наліво, так Дельфіна була коханкою Растиньяка, а сам банкір часто проводить час з куртизанками. У даному романі Нусінген майже що до безумства закохався в Естер, яку випадково зустрів в лісі.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: світова література

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *