Черкасенко «Казка старого млина» скорочено

Черкасенко «Казка старого млина» скорочено читати

П’єса «Казка старого млина» написана 1913. У центрі драми — конфлікт між патріархальним укладом українського життя і новими капіталістичними відносинами.

«Казка старого млина» головні герої

  • Густав Вагнер — молодий і привабливий гірничий інженер
  • Маряна (Казка) — онука Мельника;
  • Крамаренко — землемір;
  • Дід-Мельник — дідусь Маряни;
  • Таран — дідич;
  • Трохим — лакей Вагнера;
  • Марта — стара ключниця Вагнера;
  • Анелька, Фані — гості Вагнера;
  • Юрко — німий чабан.
  • Марія — наречена Вагнера

1 акт

Берег річки, де стоїть старий млин. Вечоріє, виходить місяць.

Біля млина сидить старий дід-мельник і думає про прихід весни у степ. Смеркає, і дід зникає у млині.

Біля млина з’являються інженер Густав Вагнер з лакеєм Трохимом і землеміром Крамаренко. Всі вони втомлені після важкого робочого дня, і влаштовуються на нічліг прямо на березі річки. Вагнер помічає, які безлюдні ці місця, адже до них ще не прийшла культура.

До чоловічої компанії приєднується випадковий подорожній. Він розповідає, що мандрує цілий день і жодної душі, крім чабана, не бачив. Всі четверо починають вечеряти. Вагнер надзвичайно втомлений і майже нічого не їсть. Він посилає Трохима у млин купити молока і через деякий час лакей повертається з глечиком молока. Вагнер розмовляє з подорожнім, щоб дізнатися хто він такий. Подорожній чоловік каже, що він шукає по світах живу воду, щоб оживити казку.

З млина навшпиньках виходить Маряна, онука діда-мельника. Підійшовши до млинового колеса вона переговорюється із закоханим у неї водяним дідьком. Мандрівники задрімали, а коли прокидаються, то бачать дівчину. Всі вражені її красою. Греблю переходить Юрко, німий чабан, що теж закоханий в Маряну. Він грає для неї на сопілці і дівчина танцює.

Після танцю, Маряна йде до мандрівників, щоб забрати глечик з-під молока. Вагнер каже, що вона занадто красива, щоб бути у цій глуші, вона повинна бути серед людей. Він каже, що за рік збирається оживити цей степ, побудувати місто з заводами і шахтами:

Створю новую казку,
Я розведу такі огні, що з сонцем
Поборються вони страшним проміттям,
І все навкруг від стогону машин
прокинеться до справжнього життя.
Зруйную все в степах, щоб на руїнах
Спорудить царство дужих
.

Густав обіцяє їй, що збудує для неї розкішний палац і сад, і зробить так, щоб вона панувала над людьми. Він обіймає її і нашіптує зізнання.

Тим часом з розмови Крамаренка з подорожнім ми дізнаємось, що Вагнер заручений з Марією, дочкою місцевого дідича Тарана, якому належать ці землі. Тому Густав і проводить тут розвідки корисних копалин. Весілля заплановане через рік. Цей час потрібен Густаву, щоб знайти в землі руду і довести, що він не обдурює майбутнього тестя. Подорожній запитує про сестру Марії, вільнолюбну Сусанну.

Тим часом Вагнер обійняв, цілує Маряну і наиває її Казкою.  Це не подобається Юркові, тому він відштовхує Густава і забирає Маряну до млина, але пізніше, коли всі поснули Маряна повертається до Густаа і цілує його.

 

2 Акт

Кабінет директора заводу і шахт Густава Вагенра. 

Густав схвильовано ходить з одного кутка в інший: серед робітників зростає дух непокори, на чолі руху – подорожній, якого Вагнер зустрів майже рік тому біля млина. Тепер він робітник на Густавовому заводі і підбурює інших до повстання. Вагнер викликав його в свій кабінет і намагається переконати на свій лад, але дух подорожнього незламний.

Приходить Крамаренко. Він каже Вагнеру, що їм необхідно побудувати водокачку на місці старого млина, де живе дід. Якщо будувати на плесі, це обійдеться втричі дорожче. Крамаренко каже, що дід і слухати не хоче про виселення і ховається у млині. На це Вагнер наказує збудувати окрему хату для старого і оселити з ним Маряну, адже скоро він вже має одружитися з нею. Маряна ще не підозрює про план Гутава. Останній рік вона, покинувши млин, втекла з дому і жила з ним.

Густав отримує лист від Тарана про те, що він разом з дочками приїде в гості. Тоді він наказує своїй старій ключниці Марті прослідкувати, щоб Маряна не зустрілась з гостями і готувати її до думки, що вона повинна буде поїхати жити з дідом.

Несподівано Маряна зявляється в кабінеті Густава і дорікає його, що набридла йому і він не любить її так, як раніше. Вагнер запевняє її, що їй це лише здається, і йде. Приходить Юрко. Казка не бачила його ще з того дня як втекла з дому і дуже рада зустрітися з ним. Хоча хлопець не може говорити він грає Маряні на сопілці і таким чином розповідає їй про те, що відбувалось зі степом увесь цей час:

Краса степів поволі умирає
 замовкли співи степу чарівні
За гомоном людським, машинним ревом
І пишнії барвисті килими
в руйновище і смітник обернулись
.

Маряна розуміє, що її млин похилився, а дід сумує за нею. Казка думає, що зможе ублагати Густава забрати діда і Юрка до них. Марта каже, що Густав ніколи на це не погодиться і Маряні варто самій поїхати до діда, а Густав, якщо любить її, теж приїде. Приходить Трохим і виганяє їх з кабінету адже зараз мають приїхати гості.

До кабінету заходять Марія і Сусанна. Марія оглядає все навколо, вона закохана в свого нареченого. Помітивши фотографію Маряни, дівчата гадають чи це не його сестра. Входить Маряна, яка і не здогадується хто ці жінки і повідомляє, що шукає Густава, щоб повідомити про свою вагітність. Марія непритомніє. Входить Густав; зрозумівши все, він кидається на Мар’яну, яка теж втрачає свідомість.

3 Акт

Кабінет Вагнера. Всюди розкидані папери та порожні пляшки. 

Після такого потрясіння Маряна лежить хвора, а Вагнер, втративши перспективу вигідного одруження, почав пити. На заводі і шахтах теж проблеми: працівники влаштовують таємну зустріч, щоб підрахувати свої сили. Повстанців підтримує Сусанна.

Хвора Маряна встає і шукає Густава. Марта і Трохим розповідають їй, що Густав злиться на неї, що вона образила Марію. Трохим називає її повією і говорить, що Густаву вона набридла.

До Густава приходить Сусанна, щоб сказати, що Марія все ще любить його. Густав не відповідає чи любить він Марію чи ні, тому Сузанна погрожує йому револьвером. Густав вимушений зізнатися, що кохає Марію, а з Маряною був через її красу. Сузанна звинувачує Гстава, що він відібрав казку в тих, хто тепер йому слугує. Вагнер відповідає, що життя є для дужих, для тих хто здолає взяти його. Сусанна йде.

До Густава приходять гості, з якими він останнім часом випиває: Анелька, Фані та інші. Густав щоб справити враження на них і кличе Маряну, щоб вразити усіх її красою. Але дівчина вже не та — від переживань вона зблідла, змарніла. Густав кричить на неї, щоб вона танцювала перед гостями, але вона занадто нещасна щоб танцювати. Тоді Вагнер хапає револьвер, якого лишила Сусанна і цілиться. У кімнату вривається Юрко, який грав під вікном на сопілці і валить Густава на підлогу. Маряна тікає через вікно, за нею вискакує Юрко і вони тікають. Густав стріляє їм вслід.

 

4 Акт

Млин біля річки

Біля млина  дід і Сусанна розмовляють. Дід зізнається, що у нього є таємний план щоб зупинити будівництво водокачки. До них спускається Маряна, яка підтримує напівпритомного Юрка зі смертельною раною. Маряна звертається до діда, але він не впізнає змарнілу онуку. Юрко помирає. Маряна говорить з Водяником, який досі кохає її. Вона не хоче іти до нього, бо її серце розбите.

Приходять робітники, які мають будувати водокачку і намагаються вмовити діда вийти з млина, але дід закрився в середині і нікого не пускає. Робітники починають вирубувати двері сокирою, але змушені зупинитись: з млина виривається полум’я – дід підпалив млин з середини. Побачивши це, Маряна кидається в річку, Густав кричить у розпачі. Маряну витягають на берег.

Твір закінчується словами Сусанни:

вона запевне оживе, та не для вас, —
Для Вагнерів навік умерла Казка!…

Сонце сходить, млин падає… Чути гудок заводу.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *