Чим відрізняється словосполучення від речення

Чим відрізняється словосполучення від речення?

-Речення висловлює закінчену думку, спонукання до дії, питання або емоції. Словосполучення виконує тільки інформативну функцію: називає предмет і його ознаку (міцний сон), об’єкт і суб’єкт мовлення (подруга матері), спосіб дії (швидко йти).

-Речення не може бути частиною словосполучення. Словосполучення є частиною речення.

-Речення має предикативну основу: підмет і присудок, пов’язані сурядним зв’язком, або один з цих членів. Словосполучення складається з головного і залежного слова або слів, пов’язаних підрядним зв’язком.

-Речення може бути простим або складним за наявністю предикативних основ. Словосполучення буває простим або складним за такими словами, залежних від головного.

 

Що таке словосполучення?

Словосполучення — це поеднання двох або більше слів, пов’язаних за змістом і граматично: дитячі усмішки, доля поета, говорити голосно.

Словосполучення складається з головного і залежного слів. Вони, як і слова, виступають складовою частиною речення. Словосполученню не властива інтонаційна закінченість.

За будовою словосполучення бувають прості (складаються з двох повнозначних слів: невеликий твір, написав швидко) і складні (утворені з трьох і більше повнозначних слів: дуже пізно прийшов, цікава фотографія в альбомі). Слова у словосполученні мають змістовий зв’язок (ставиться запитання від головного слова до залежного: йти як? повільно) і граматичний (здійснюється за допомогою залежного слова або закінчення та прийменника: листя дерев, стояти серед однокласників).

У словосполученні між головним і залежним словами розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.

1. Узгодження — це такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тих же формах, що і головне: зоряне небо, сміливий хлопчик.

2. Керування — спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку, якого вимагає головне слово: виконаний школярами, куточок лісу. При зміні головного слова залежне не змінюється: збираю листя, збирають листя, збираємо листя, збирає листя. Керування може бути іменниковим, прикметниковим, займенниковим, дієслівним, прислівниковим.

3. Прилягання — такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово, маючи незмінну форму, поєднується з головним лише за змістом. Залежними словами при цьому виступають прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова: бажання говорити, упоратися несподівано, вирішують ідучи.

Що таке речення?

Речення — це слово, або кілька слів, поєднаних між собою так, що виражають закінчену думку.

В українській мові основою типового речення є підмет у його зв’язку з присудком (Учень читає, так зване непоширене речення), навколо яких згуртовуються у поширеному реченні його другорядні члени: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка (Білявий учень-шестикласник уважно читає при столі книжку).

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *