«Два кольори» Павличко аналіз

«Два кольори» Павличко аналіз вірша — тема, ідея, головна думка, художні засоби, віршовий розмір.

«Два кольори» аналіз

Вид лірики: особиста (інтимна).

Жанр твору: пісня.

Провідна тема твору «Два кольори» — це роздуми про долю людини, про те, що для неї найдорожче, це вияв любові до рідної матері, яка своїми руками вишила синові сорочку червоними і чорними нитками, що стала ліричному герою й оберегом на все життя, і нагадуванням про рану домівку.

Ідея «Два кольори»— заклик не забувати про своє коріння, про батьків, про те, що є основою життя.

Композиція твору. Вірш «Два кольори» написаний у формі монологу сина. У якому він висловлює свою любов до матері й  подяку за її любов і турботу.

Римування — перехресне: навесні — мані, шляхами — нитками.

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб із пірихієм.

Образи твору «Два кольори». Головний образ твору — ліричний герой, який за ментальністю, за вихованням українець. Адже, коли «малим збирався навесні піти у шлях незнаними шляхами», у подарунок від матері отримав сорочку, вишиту «червоними і чорними нитками», — традиційний символ побажання доброї долі. Сорочка, щасливі і сумні дороги, мамина любов допомагають повніше розкрити характер ліричного героя.

«Два кольори» художні засоби

  • епітети: «незнані шляхи», «щасливі і сумні дороги», «вишите життя»;
  • метафори: «водило в безвісти життя», переплелись… мої дороги, «війнула в очі сивина»;
  • символи: «червоне — то любов, чорне — то журба», вишита сорочка — символ материнської любові, дорога — символ життєвого шляху;
  • рефрени «два кольори мої, два кольори», «червоне — то любов, а чорне — то журба» утверджує читача у думці, що все життя — то і є поєднання двох його кольорів: червоного — символу любові та чорного — символу журби. Займенником «мої» автор указує, що приймає і розуміє цей закон життя.

Про це свідчить третя строфа: «Мені війнула в очі сивина…» І виявляється, шо оцей самий «горточок старого полотна» і є те головне, шо зрозумів про життя ліричний герой: материнська вишиванка поєднала у собі всі радощі і болі та зберегла тепло любові.

Усе життя людину супроводжують два кольори: червоний символізує любов, а чорний — журбу. Такими самими кольорами вишивали рушники, сорочки українські жінки. Вишиту цими кольорами сорочку й рушник усе життя Павличко зберігав як найдорожчу святиню, бо їх вишила мати й дала синочку, щоб вони оберігали його від усякого лиха.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 11 клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *