«Двори стоять у хуртовині айстр…» Ліна Костенко

Вірш «Двори стоять у хуртовині айстр…» Ліни Костенко

«Двори стоять у хуртовині айстр…» Ліна Костенко

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, –
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!

Поетеса з першого рядка окунає читача у пейзаж осіннього саду (бо айстри є символом осені). Лірична героїня захоплюється красою квітів, їхнім пишним цвітом, що нагадує їй сніжну хуртовину, а тут раптом одне питання переводить увагу читача із осіннього саду на внутрішній світ героїні. Про кого вона згадує? Чому саме в цей момент?

В останніх чотирьох рядках читач бачить всю драму нещасливого кохання: жінка розуміючи в одну мить, що все сказане стосується тільки її, змінює тему: „Двори стоять у хуртовині айстр…”. А посеред одного з таких дворів стоїть печальна, задумана жінка, яка уявляє собі свого милого. Про те, що жінка печальна, ми дізнаємось із наступного рядка: „Яка сумна й красива хуртовина”. В даному випадку йдеться про психологію людини: коли людина сумна і невесела, то й все навкруги здається теж сумним і невеселим. А можливо цей сад був місцем зустрічі двох закоханих, можливо на цьому місці, серед цих квітів вони повідали один одному таїнство свого кохання, або навпаки, мусили попрощатись назавжди. Жінка згадує про свого коханого, ніби відчуває його присутність, бо їй про нього нагадують то музика, то осіння хуртовина. Але тепер квіти не радують її, бо через якісь певні причини вона не може бути щасливою в коханні. У даному уривку, як ми бачимо, теж використана метафора: двори — стоять, а хуртовина — сумна. Взагалі метафора Ліни Костенко веде в „затекст”, постійно вимагає домислити, розгадати текст, вловити логіку руху поетичного образу. З одного боку, виникає відчуття відкритості тексту, а з другого, — відчуття спресованості. Метафорика як шлях до підтексту й ідеї твору допомагає зрозуміти твір, розшифрувати його.

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Двори стоять у хуртовині айстр…» Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *