Джон Толкін «Гобіт або Туди і Назад» короткий зміст

гобіт скорочено

Гобіт, або Туди і Звідти (The Hobbit or There and back again) — новела-казка Джона Толкіна, один з перших творів жанру фентезі. Уперше книга була видана 21 вересня 1937 року. Її продовженням є трилогія «Володар Перснів».

Джон Толкін «Гобіт або Туди і Назад» сюжет надзвичайно цікавий та захоплюючий.

Джон Толкін «Гобіт або Туди і Назад» скорочено

Одного разу чарівник Ґандальф завітав до добропорядного гобіта Більбо Торбина (англ. Bilbo Baggins) (інший варіант перекладу: Більбо Злоткінс) і позначив його помешкання символом, який значив, що тут мешкає досвідчений викрадач, який шукає роботу. Через цей знак до нього згодом завітали гноми: Торін Дубощит, Балін, Двалін, Філі, Кілі, Біфур, Бофур, Бомбур, Дорі, Норі, Орі, Оїн і Глоїн. Вони розповіли, що вирушають за скарбом діда й батька Торіна — Трора і Траїна, захованим у горі Еребор під охороною дракона Смоґа (варіант перекладу: Смауг). Ґандальф мав карту. Гномам і чарівникові ж вдалося вмовити Більбо піти з ними, хоч він не хотів і не вмів того, що від нього вимагалося.

Уп’ятнадцятьох вони вирушають у довгу подорож. Дорогою їм зустрічаються Ельфи Елронда, і їхній правитель підказує їм шлях. Але попереду на них чекає багато небезпек. Спершу вони потрапляють у полон до трьох тролів: Берта, Тома і Вілла, але Ґандальф перемагає їх розумом, рятуючи компанію. Втікаючи від розлючених грозою велетнів, мандрівники ховаються в печері. Там їх захоплюють у полон ґобліни, але гноми вбивають ватажка своїх ворогів, Великого Ґобліна. У печерах Більбо відстає від компанії і знаходить Перстень із чудовою властивістю: надівши його, можна ставати невидимим. В темряві печери він зустрічає дивну істоту — Ґолума (варіант перекладу: Ґорлум), яка хоче його зжерти. Готуючись до нападу, Ґолум розпочинає гру в загадки з Більбо, але Більбо перемагає. Ґолум, — а це саме він загубив Перстень, здогадується, що той у Більбо, і починає гонитву за гобітом. Більбо щастить утекти, як від Ґолума, так і від ґоблінів, і врешті відшукати гномів. Це підносить його в очах супутників, які раніше йому не дуже довіряли. Однак гонитва за мандрівниками продовжується — до ґоблінів приєднуються вовки-варґи. Врятуватися пощастило тільки з допомогою велетенських орлів. Ґандальф приводить шукачів до перевертня-ведмедя Беорна, у якого вони дістають коней, щоб доїхати до Морок-лісу. Тут Ґандальф їх залишає та їде у своїх справах, на поєдинок із Некромантом.

У Морок-лісі гобіту доводиться рятувати гномів від величезних павуків. Бомбур падає в Чорну річку і засинає. А згодом гноми стають в’язнями лісових ельфів Трандуїла. Гобіт знову визволяє своїх друзів, і вони всі разом нарешті дістаються до Озерного міста, де їх спершу приймають як героїв. Знайшовши вхід до печери, гноми посилають Більбо всередину. Там Більбо заводить розмову з драконом. Розлючений Смоґ вилітає, щоб знищити Озерне місто, але його вбиває лучник Бард (варіант перекладу: Берд). Гноми потрапляють у скарбницю, де Більбо отримує свою частку: кольчугу з мітрилу та золото. Тут він знаходить великий коштовний камінь Аркенстон (англ.Arkenstone), який являє собою гранений діамант котрий випромінює неясне сяйво, який шукає Торін, не бажаючи нікому віддавати його гобіт вирішує лишити цей камінь собі.

Гору беруть в облогу люди Озерного міста і лісові ельфи, які теж прагнуть частини скарбів. Торін викликає на допомогу свого родича Даїна. Щоб запобігти війні, Більбо потай віддає камінь людям і зустрічає Ґандальфа. Той прибув, щоб попередити всіх про навалу ґоблінів та варґів. Торін, дізнавшись про вчинок Більбо, дуже сердиться на гобіта. Розпочинається фінальний бій. На допомогу гномам прибувають гноми Даїна, Беорн та орли. Більбо пропускає битву, бо йому в голову поцілює камінь. У бою гинуть Торін, Філі та Кілі. Нарешті битва виграна. Скарб ділять чесно, Більбо відмовляєтсья від великої частини мотивуючи це тим, що він не зможе його довезти до дому, вони погоджуються на дві скрині(одна з золотом інша зі сріблом), і всі повертаються додому. Тут на гобіта чекає несподіванка — скориставшись зникненням Більбо, його родичі Лякошель-Беґінзи відкрили аукціон з продажу його майна. Після повернення гобіта додому до нього почали погано ставитись, вважаючи його дивакуватим, але він став багатшим. Одними з небагатьох хто любив ходити до Більбо були його племінники, бо він любив балувати їх золотом і сріблом.

Книга закінчується візитом до оселі Більбо Ґандальфа та Баліна. Повечерявши, вони закурили люльки, і Більбо вимовив: «Ось і добре».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *