Ежен Делакруа біографія

Ежен Делакруа біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті.

Ежен Делакруа біографія коротко

Ежен Делакруа (Фердинанд Віктор Ежен Делакруа) ( 1798 — 1863) — французький художник доби романтизму.

Ежен Делакруа народився в передмісті Парижа 26 квітня 1798. Класичну освіту Ежен отримав у елітарному Імператорському ліцеї Луї Великого (Луї-ле-Гран). Ежен багато малював з дитинства, після роздумів сам вирішив стати художником. Першим вчителем був П’єр Нарсіс Герен (1774—1833).

Часто відвідуючи Лувр Делакруа збагатив свої знання. Він вивчав роботи Рубенса, Мікеланджело, Веронеза, Венеціанської школи і англійських аквалерістів.

Перша велика робота Делакруа була представлена в Салоні (Луврі) в 1822 році («Човен Данте»). Робота була куплена урядом. А Ежен Делакруа отримав звання лідера опозиційного напряму  неокласичної школи Давида. За темпераментом, а також відбором предметів Делакруа був романтиком. Також він розкрився завдяки драматичній передачі міфологічних сцен, а крім того — літературних, політичних, релігійних тематик.

У 1824 році Делакруа написав «Massacre at Chios» (Лувр). Вимушеність тематичної значущості, а також кольору його роботи «The Death of Sardanapalus» (1827, Лувр) були  засуджені деякими критиками.

У 1825 році Делакруа кілька місяців проводить в Англії. Там він вивчав роботи місцевих художників, а також коней. В якості данини Байрону, грецької війні за незалежність, Делакруа створив «Greece Expiring on the Ruins of Missolonghi» (1827, Бордо).

У 1832 році Делакруа 4 місяці провів у Марокко. Там він зібрав матеріал, якого було достатньо для малювання до кінця життя. Він накопичив 7  товстих зошитів з чудовими акварельними замальовками. Його тривала чарівність екзотикою відобразилася в роботах «Women of Algiers» (1834 Лувр), «The Jewish Wedding» (1839, Лувр).

Іншими головними джерелами ідей було життя літературних героїв. У 1820 році він створив 17 химерних, хвилюючих літографій «Фауста» Гете. Часто він використовував персонажі Шекспіра (наприклад, в роботі «Hamlet and Horatio in the Graveyard», 1839, Лувр). Також Делакруа черпав натхнення в буремних сценах з п’єс і поем Байрона («Combat of the Giaour and the Hassan», 1827). Великий художник створив кілька полотен на релігійні теми.

Автопортрет Делакруа (1835 — 1837) являє витончене, динамічне обличчя. Він зображував багатьох своїх сучасників, наприклад Паганіні (1832, Вашингтон). Також Делакруа намалював Шопена (1838, Лувр). У роботах «Tiger Attacking a Horse» (1825 — 1828, Лувр), «The Lion Hunt» (1861) художник показав тварин у русі.

Впродовж останніх років Делакруа він виконував безліч громадських замовлень. Високі ноти геніальності і моралі були показані Делакруа під час виконання робіт у Палаці Бурбонів (1833 — 1847, Париж), палаці Люксембургу (1841-1846). Найбільше роботи Делакруа представлені в Луврі.

У 1851 році його обрали в міську раду міста Париж, а в 1855 році нагородили орденом Почесного легіону.

Делакруа помер 13 серпня 1863 року в Парижі, похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *