«Фауст» характеристика образу Маргарити

фауст гете

Образ Маргарити в трагедії Гете «Фауст»

Маргарита — кохана Фауста в трагедії Гете. Історія Маргарити, її недовгого щастя і безвинної загибелі в першій частині трагедії є ніби емоційним її осередком, в той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому.

Маргарита — проста дівчина, істота цілком земна, яка живе в світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона ніби створена для щастя; тим страшнішою і несподіваною виявляється її загибель. З першої ж зустрічі Маргарита предстає Фаусту у всій чарівності своєї юності, скромності і чистоти, це — втілення живого життя, з нездоланною силою якої робляться до себе Фауста. Їй властиво природне почуття власної гідності, що викликає мимовільну повагу навіть у цинічного Мефістофеля. «Дитя ти цією силою не візьмеш. / Тут треба зловчитися і лукавити ». Незабаром почуття Маргарити до Фауста перетворюється на безоглядну пристрасть. Вона переступає через всі заборони; щоб побути з Фаустом, вона дає матері снодійного, не знаючи, що це — отрута. Її відносини з Фаустом перестають бути таємницею, стають предметом пересудів. Її брат Валентин, смертельно поранений Фаустом на поєдинку, вмираючи, проклинає її. Маргарита так простодушна, що її моральне падіння відбувається хіба без її провини.

Маргарита намагається шукати розраду у вірі: в сцені «На міському валу» вона ставить квіти перед статуєю матері, просячи у неї підтримки. Але сум’яття її все наростає: в соборі, змучена каяттям після загибелі матері, вона непритомніє. Сцени, де описані тяжкі душевні муки Маргарити, належать до найбільш вражаючих сторінок драми Гете. Події невідворотно рухаються до трагічної розв’язки: Маргарита, покинута Фаустом, опиняється у в’язниці, де вона чекає страти за вбивство своєї позашлюбної дитини, від Фауста.

Глибоко драматична знаменита сцена побачення Маргарити і Фауста у в’язниці. Фауст, який відчуває болісне каяття у своїй вині, прийшов зі зв’язкою ключів, щоб звільнити Маргариту і відвезти її, їх уже чекають чарівні коні. Але Маргарита майже втратила розум від горя, вона насилу впізнає Фауста. Маргарита відмовляється піти з Фаустом, загибель її неминуча, але голос зверху сповіщає, що вона «врятована». Цим сумним прощанням закоханих завершується перша частина трагедії. У другій частині трагедії Олена в якійсь мірі відповідає Маргариті в першій частині; цим підкреслено структурну єдність трагедії. Знаменна поява Маргарити у фінальній сцені другої частини: серед ангелів і святих, зустрічаючих душу Фауста, є і «одна з тих, хто кається, перш називалася« Гретхен ».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *