Фразеологізм “бабине літо” досить часто вживається в розмовній мові.
“Бабине літо” значення фразеологізму
Бабине літо —
1. сухі теплі дні (на початку осені).
Була тепла осінь, бабине літо (Іван Ле, Україна, 1940, стор. 4); Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу (Дмитерко. В обіймах сонця, 1958, стор. 65);
День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо Нечуй-Левицький
2. павутиння, що літає на початку осені.
Як бабине літо сніжистим волоссячком, Мов сивими нитями, поле вкрива, І син в ту годину тонким підголоссячком Вже значив свої громадянські права (Малишко, Твори, т. II, 1956, стор. 289);
По горах снувала меланхолія вмираючого літа. Бабине літо, виблискуючи на сонці тисячами срібних ниток, велично проносилося над верховинами, обплутуючи ялини і роги задуманої худоби (Галан, Гори димлять, 1956, стор. 154).
«Бабине літо» висіло по віттях, як прядиво Леся Українка