Фразеологізми про мову

цікаві факти про українську мову та писемність

Фразеологізми про мову, розмови, слова зібрані в цій статті.

Фразеологізми про мову

Говорити на різних мовах (різними мовами) — не розуміти один одного.

Утрачати мову — на якийсь час позбуватися здатності говорити.

Держати слово — 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку.

Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку.

Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю.

Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.

Обливати брудом — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити.

Переводити розмову на щось інше — заговорювати зуби.

Сипати словами як горохом — говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато.

Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).

Співати соловейком — з надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь.

Справляти балачку — вести пусту розмову.

Решетом воду міряти — вести пусту розмову, балаканину.

Дерти мовчака — сумирно поводитися; мовчати, не протестувати.

Переливати з пустого в порожнє — повторювати те саме, ведучи непотрібні, пусті розмови.

Під ніс (під носа) говорити (мовити, бурмотіти) — тихо, нерозбірливо (синонім: в бороду).

Повернути слово [назад] — відмовлятися від сказаного раніше.

Погубити думки (мову, слова) — втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити; обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку.

Каркай: не каркай як ворона — уживається в розмові як застереження від чогось небажаного.

Теліпати (теленькати) язиком — базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.

Розводити боби (на бобах) — вести пусту розмову з ким-небудь.

Розв’язувати язик — голосно говорити після тривалого мовчання.

Розводити демагогію — пустими, непотрібними розмовами навмисне впливати на почуття людей; розкладати, дезорганізовувати кого-небудь.

Язик до Києва доведе — про необхідність розпитувати.

Язик заплітається — хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого).

Язик не повертається (не піднімається, не навертається) — хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось.

Язик підвішений (причеплений, почеплений, прив’язаний) добре (непогано) — хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити.

Як риба мовча — зовсім нічого не говорити.

Цікавий на язик — який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.

Чесати язика — вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови.

Укоротити язика — примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого.

Укуситися за язик — утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.

Уста не розмикаються — хто-небудь мовчить, не говорить нічого.

Точити ляси (баляси, баляндраси, бали) — вести пусті розмови, марнуючи час (синоніми: правити теревені; клепати язиком; чесати язика; плескати язиком; точити брехні); весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне (синонім: травити баланду); розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі) (синонім: точити язики).

Сипати вогнем — дуже сердито, гнівно розмовляти.

Якщо ви можете розширити збірку фразеологізмів про мову — лишайте свої доповнення в коментарях.

Коментарі:
  1. 2 года ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *