«Гайдамаки» Шевченко аналіз

гайдамаки

Тарас Шевченко «Гайдамаки» аналіз твору — тема, ідея, головні герої, жанр, сюжет і композиція. Аналіз «Гайдамаки» ЗНО наведений у цій статті, також ви можете ознайомитися і історією написання поеми.

«Гайдамаки» Шевченко аналіз

Тема «Гайдамаки»: зображення Коліївщни — боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини. (Правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.)

Ідея «Гайдамаки»: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.

Основна думка: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.

Жанр: героїчно-історична романтична  ліро-епічна поема.

Головні герої: Ярема Галайда, Оксана — кохана дівчина Яреми, Максим Залізняк, Іван Гонта, гайдамаки, конфедерати, титар (батько Оксани), Лейба (шинкар), кобзар Волох, ксьондз, підліток-гайдамак, Ґонтині діти. Головний герой поеми «Гайдамаки»повсталий народ.

Сюжет «Гайдамаки»

У творі виразні дві сюжетні лінії:
— визвольної боротьби (концептуально-історична центральна);
— життя Яреми Галайди (історично-художня).
Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

Композиція «Гайдамаки»

Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський та історичний (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, післямова («Передмова») та звертання — гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.

Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.

Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи.

Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.

Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

 Особливості назви «Гайдамаки»

Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.
Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.

Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору «Гайдамаки»

Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне.
Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного.
Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Народність твору «Гайдамаки» 

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення.
Трактування Шевченком Коліївщини (від колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.

Коментарі:
  1. 10 месяцев ago
  2. 10 месяцев ago
  3. 6 месяцев ago
  4. 5 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *