Ярема Галайда — яскравий представник повсталого народу в поемі Шевченка “Гайдамаки“. “Гайдамаки” цитати до образу Яреми допоможуть розкрити його характер.
Цитатна характеристика Яреми
Непосильна робота у Лейби
Піди кобилу приведи, / Подай патинки господині / Та принеси мені води, / Вимети хату, внеси дрова, / Посип індикам, гусям дай, / Піди до льоху, до корови / Та швидше, хаме!.. Постривай! / Упоравшись, біжи в Вільшану: / Їмості треба. Не барись.
Ярема гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить, / Не знав, нагинався…
Мрії про вільне щасливе життя.
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: / Хочеться дивитись, як сонечко сяє, / Хочеться послухать, як море заграє, / Як пташка щебече, байрак гомонить / Або чорнобрива в гаю заспіває…
Сирота Ярема, сирота убогий: / Ні сестри, ні брата, нікого нема! / Попихач жидівський, виріс у порогу; / А не клене долі, людей не займа.
Сирота Ярема — сирота багатий.
Багатий на лати / Та на дрібні сльози — бодай не втирать! / Доле моя! Доля де тебе шукать?
Нащо мені врода, / Коли нема долі, нема талану! / Літа молодії марно пропадуть. / Один я на світі без роду, і доля — / Так і мене люде не знають де діти. / За що ж одцурались? Що я сирота?
Найду або дома, або за Дніпром / Ляжу головою…
Ярема — Оксані.
Одягну тебе, обую, / Посаджу, як паву,— / На дзиґлику, як гетьманшу, / Та й дивитись буду.
Кращої немає / Ні на небі, ні за небом; / Ні за синім морем, / Нема кращої за тебе!
Про майбутнє подружнє життя.
Як жить вони будуть / Укупочці, як золото / І долю добуде, / Як виріжуть гайдамаки / Ляхів в Україні, / Як він буде панувати, / Коли не загине.
Подорож Яреми до Черкас.
Так думав, ідучи в латаній свитині, / Сердега Ярема з свяченим в руках.
Жорстокість героя до ворога.
А Галайда, знай, гукає: / Кари ляхам, кари! / Мов скажений, мертвих ріже, / Мертвих віша, палить.
Ярема-месник.
А Ярема — страшно глянуть — / По три, по чотири / Так і кладе.
Жага до помсти.
Чом я не сторукий? / Дайте ножа, дайте силу, / Муки ляхам, муки! / Муки страшної, щоб пекло / Тряслося та мліло!
Страждання за полоненою коханою:
Як убитий. Тяжко йому, / Тяжко, а не плаче. / Ні, не плаче: змія люта, / Жадна випиває / Його сльози, давить душу, / Серце роздирає.
Чом я вчора, поки не знав, / Вчора не загинув! / А сьогодні, коли й умру, / З домовини встану / Ляхів мучить.
Галайда-козак.
…Не в свитині — / В червонім жупані.
Оксана — про мужність Яреми:
Я бачила — кати-ляхи / Трусилися, мліли, / Як хто скаже про Галайду.
Не ріже — лютує: / З ножем в руках на пожарах / І днює й ночує / Не милує, не минає / Нігде ні одного; / За титаря ляхам платить / За батька святого, / За Оксану…
в принципі – нормально