Генеративні орани рослин та їх функції

генеративні органи рослин

Орган це— частина організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій і має певну будову. В залежності від виконуваних функцій вищі рослини мають вегетативні та генеративні органи. В цій статті ви дізнаєтеся що таке генеративні органи рослинного організму та які процеси вони забезпечують.

Генеративні орани рослин

Генеративні органи це — органи рослин, які пов’язані з функцією статевого розмноження.

Генеративні орани спорових рослин

— спорангій

Генеративні орани голонасінних рослин

— шишка

Генеративні орани квіткових рослин

— квітка

— насіння

— плід

Квітка

Квітка — це видозмінений вкорочений, обмежений у рості пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у покритонасінних (квіткових) рослин. Поява квітки у процесі еволюції забезпечила широке розселення покритонасінних на Землі.

Осьовою частиною квітки є квітколоже, на якому розміщена решта компонентів квітки — оцвітина, тичинки, маточки. Міжвузля під квіткою називається квітконіжкою.

Оцвітина — це листочки, які оточують тичинки та мат9чки.

Функції оцвітини:

— захищають тичинки та маточки квітки, що не розкрилася

— принаджують запилювачів

Оцвітина буває простою і подвійною. Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка.

Чашечка — зовнішнє коло оцвітини.

Чашолистки — листочки чашечки, що зазвичай мають невеликі розміри та зелене забарвлення.

Чашечка буває роздільнолисткова (чашолистки вільні) і зрослолисткова (чашолистки зростаються, утворюючи трубку із зубчиками).
Віночок — внутрішня чистина подвійної оцвітини, його листочки напікаються пелюстками. Вони, як правило, добре розвинені та мають яскраве забарвлення. За різноманітністю форм, розмірів і кольору пелюсток віночок перевершує всі інші частини квітки.
Андроцей — сукупність тичинок квітки.

Тичинка продукує пилок , усередині якого утворюються спермії. Тичинка складається а тичинкової нитки і пиляка. Пиляки складаються із двох половинок, усередині кожної з них утворюються пилкові зерна. Кількість тичинок може коливатися від однієї до декількох сотень, вони можуть зростатися або бути вільними, відрізнятися за довжиною або бути однаковими.
Гінецей — сукупність плодолистків у квітці, які утворюють одну або декілька маточок. Плодолистки сформувалися в процесі еволюції із спорофілів, а розміщені на них насінні зачатки — із спорангіїв.

У маточці розрізняють зав’язь — нижню розширену частину, що містить насінні зачатки, приймочку — верхівку, що сприймає пилок, і стовпчик перехід від зав’язі до приймочки.
Залежно від положення щодо решти частин квітки зав’язь буває верхньою або нижньою. Верхня зав’язь розташовується на квітколожі вільно, решта частин квітки розташована нижче. Нижня зав’язь розташована під тичинками.

Функції квітки:

утворює і містить: тичинки з пилковими зернами та плодолистки (маточки) з насінними зачатками;

приваблює запилювачів (комах);

сприяє запиленню — процесу перенесення пилку з тичинок на маточки;

здійснює запліднення — процес злиття статевих клітин (гамет) — сперміїв із яйцеклітинами;

формує насінину і плід.

Насіння

Насіння містить:

— зародок, який дає початок рослині

— пожив­ні речовини, необхідні для її проростання.

Вони можуть знаходи­тися в ендоспермі, що розташовується поряд із зародком. Насіння багатьох рослин не містить ендосперма, і поживні речовини лока­лізовані в сім’ядолях. Поживні речовини насіння представлені вуглеводами, білками та жирами.

За формою насіння буває:

— кулястим

— циліндрич­ним

-овальним

Важливою частиною насінини є зародок.

За формою зародок буває:

— прямим

— зігнутим

— спіральним

— підковоподібним

В деяких рослин зародок займає центральну частину насінини з усіх боків він оточений ен­доспермом; в інших рослин зародок розміщений збоку, але при цьому кінчик кореня зародка завжди розміщується ближче до мікропіле.

Рослину відносять до однодольних, якщо зародок її насіння має одну сім’ядолю (пшениця, кукурудза), і до дводольних, якщо у неї дві сім’ядолі (квасоля, горох, яблуня).

Проростання насіння супроводжується глибокими біохімічними й анатомо-фізіологічними змінами. В ньому посилюються процеси дихан­ня, активізуються ферменти і поживні речовини перетворюються на за­своювані форми. Ріст зародка починається з видовження зародкового корінця, в цьому процесі бере участьгіпокотиль, або підсім’ядольне коліно. Після появи корінця починають рости сім’ядолі, пагін, перші лис­точки.

Умови, необхідні для проростання насіння:

— наявність живого зародка

— добре зволожений ґрунт

— певна температура

— достатньо повітря.

Плід

Плід — це розрослі й видозмінені члени квітки покрито­насінних, які містять одну або декілька насінин.це утворюється із зав’язі маточки після запліднення.

В будові зрілого плода переважно зберігаються озна­ки тих частин квітки, з яких він утворюється. Зовнішня частина плода, ут­ворена головним чином стінками зав’язі, називається оплоднем.

Оплоднь має три шари:

— зовнішній (екзокарпій)

— се­редній (мезокарпій)

— внутрішній (ендокарпій) .

В багатьох рослин мезокарпій при достиганні стає м’ясистим, соковитим, і в ньому відклада­ються запасні поживні речовини.

Класифікація плодів

—  за типом гінецея (генетична класифікація)

— за морфологічними ознака­ми (морфологічна класифікація).

За генетичною (або еволюційною) класифікацією плоди бувають

— апокарпні

— ценокарпні

Прості апокарпні плоди утворюються запокарпного простого гінецея, прості ценокарпні — з ценокарпного гінецея, збірні апокарпні плоди — з кількох окремих мато­чок, кожна з яких формує плід. Є ще супліддя, які утворюються з суцвіття, утвореного одноматочковими квітками.

Згідно з морфологічною класифікацією плоди поділяються на 

— справжні і несправжні

— сухі (розкривні й нерозкривні) та соковиті

— прості та складні і супліддя

Справжні плоди — це плоди, які виникають тільки із зав’язі; якщо в утворенні плодів, крім зав’язі беруть участь й інші елементи квітки (квітко­ложе, оцвітина, андроцей), то такі плоди називаються несправжніми (яб­луко, гарбузина).

Збірні плоди —  це плоди, що утворюються кількома маточками однієї квітки. В збірних плодів плодолистики між собою не зростаються, тому виникає група плодів на одній плодоніжці. Серед збірних є як сухі, так і соковиті плоди, справжні і несправжні.

Збірна листянка — справжній плід, утворений апокарпним гінецеєм, властивий орликам, півонії, калюжниці.

Збірна сім’янка — справжній плід (жовтець, перстач та ін.).

Збірна ягодоподібна несправжня сім’янка — комбінований плід, що має утворену м’ясистим квітколожем соковиту основу і розміщені в ній сухі сім’янки. Властивий суниці.

Збірна кістянка — справжній складний плід (малина), утворений чисельними простими кістянками.

Супліддя —група плодів, утворена з суцвіття, яке теж буває сухе (буряк, кукурудза) і соковите (шовковиця, ананас).

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *