«Гітара» Лорка аналіз

Аналіз вірша «Гітара» Гарсіа Лорка

Назва: «Гітара»

Автор: Федеріко Гарсіа Лорка

Жанр: ліричний вірш

Стиль: сюрреалізм

Збірка: «Канте Хондо» (андалузькі народні пісні)

Сюжет: Кабальєро приходить під балкон коханої. Його гітара ридає, виспівуючи серенади, а над ранок його знаходять убитим… Але ж його попереджали, йому погрожували (суперник, чоловік, можливо, батько коханої). Словом, він знав, на що йшов…

Кульмінація: «О гітаро, поранене серце!»

Ритмомелодіка: голосіння-плачу

Образ: «п’яти ножів»

  • пальці музиканта;
  • струни гітари;
  • уособлення трагічного іспанського світовідчуття — двобою Сходу і Заходу (розгорнута метафора смерті);
  • наслідування андалузького танцю зі звуком кастаньєт та підборів танцювальниць.

Художні засоби: персоніфікація, порівняння, алітерація приголосних [р] і [л], поетичний паралелізм (плаче гітара — плаче вода або вітер)

«Гітара» Лорка ідейно-художній аналіз

Як заридала моя гітара, —
розбилась досвітку
криштальна чара,

Світ, у якому живе ліричний герой Лорки, сповнений трепетного життя. Тут усе бринить, звучить, співає, плаче, кричить, танцює, ридає. Яскравим прикладом такого художнього світобачення і світоро­зуміння є вірш «Гітара». Специфіка авторської манери складається тут з таких чинників, як: гнучкий ритм — короткі рядочки, після кожного зміна паузи; система повторів, риторичних окликів; монологічний характер оповіді і персоніфікація гітари як живої істоти:

Плаче, як вода,
що рине з яру,
плаче, як вітер,
що жене хмару…
вона ридає
за даллю…
А-ой, гітаро!
У серці п’ять ножів
одним ударом!

Слід звернути увагу на суцільну метафоризацію поетичної тканини тексту. Головний, домінуючий троп, який формує весь текст, — це персоніфікація гітари. Вона — жива істота, яка діє самостійно, незалежно від гравця. Такий троп називається метагоге. Це різновид метафори, який характеризується тим, що неживий об’єкт діє так, як живий. Головний прояв духовності гітари, а вона тут є суб’єкт дії, — це плач. У свою чергу плач — це гра, і ця гра безкінечна, вічна і трагічна. Сам образ плачу — сумний образ, прояв туги. Але у Лорки він набирає трагічного характеру завдяки системі порівнянь і паралелізмів. Наприклад: «плач» зіставляєтья з таким розгорнутим порівнянням

Так, прощається птиця з життям
під загрозою жала змії.

Гітара як жива істота вписана в навколишній світ, вона частина цього світу. Вода, вітер, пісок, хмари — оточення, в якому існує, тобто плаче гітара, — теж живе, персоніфіковане. Тут усе пульсує, дихає. До цього життя спонукає гітара: вода плаче, вітер плаче; захід плаче, сумуючи за світанком (антитеза); «плаче стріла за ціллю»; «плаче пісок гарячий»; «плаче в голім гіллі пташка остання», і цей плач стає світоглядною константою Лорки, фактором його світосприйняття.

Образ серця, яке пробите п’ятьма ножами чи мечами (у різних перекладах є обидві версії), відсилає до ше одного відомого усім зорового образу Діви Марії, серце якої пронизане п’ятьма або сімома мечами. Цей образ підкреслює глибину страждань ліричного героя.

За своїм світоглядом Гарсіа Лорка — пантеїст. Для нього Бог і природа — єдиний світ, в якому всі його елементи начебто складаються з однієї речовини і мають здатність перетікати одне в одне, постійно містяться одне в одному. Тому зорові образи у вірші «Гітара» нерозривні зі звуковими.

Звуковий образ — мелодія гітари, яка звучить як плач, як звук води та вітру над пустелею, як звук чаші, що розбилася, переходить у зорові образи, що роблять зримими почуття ліричного героя:

…стріла без мішені,
Пізній вечір без вранішніх терцій,
Мертва пташка в гілках
…І мечами п’ятьма страшенними,
…поранене серце.

Гарсіа Лорка не намагався копіювати традиційні фольклорні образи. Для нього було важливим передати дух Іспанії, народне світовідчуття і власне бачення світу. Тому його образи традиційні, а спосіб їх створення — модерністський.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *