Потрібно з обачністю ставитися до оточуючих, але, знайшовши близьку людину – друга, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом. Гуморески про дружбу наголошують на важливості друзів у житті кожної людини.
Зміст
Гуморески про дружбу
Жартівник
| В нас жартун у класі є, Всім він прізвиська дає. Каже: — Я мастак до жартів! — Та чого ті жарти варті? Зве він «Савою» — Савенка, «Головою» — Головенка, А Саченкову — «Сачок», Маслаченка «Маслачок» Зве Зарудного — «Заруда»… А його всі звуть — «Зануда». (Грицько Бойко) |
Взяв приклад
| — Приклад списував у кого? — Запитав учитель строго. — Та казали ж ви у класі, І казав мій тато, Що з відмінника Івася треба приклад брати… Не роззява ж я з роззяв, — Я у нього приклад й взяв. (Грицько Бойко) |
Товариська допомога
| В Данька до математики незаперечний хист. Данько моргає: «Братики, та я ж не егоїст: ? Кому скатати — прошу! Ось мій домашній зошит!» Приємна в хлопця риса є: одверта він душа. Три парти в нього списує, і кожен поспіша. Списали й кажуть: «Класно! Данько одвів біду!» І радий той: «Ну, ясно! Хіба я підведу?» А друзі необізнані з рівняннями й кутами… А друзі прямо визнані незнайки і нетями! Це так Данько їм скільки міг «по-товариськи» допоміг! (Інна Кульська) |
Вчотирьох від одного
| — Чого тікаєте в розгін? Ви ж вчотирьох, а він — один! — А ми не знаєм, — каже Влас, — За ким він гониться із нас! (Грицько Бойко) |
Секрет по секрету
| Я вмію держать За зубами язик. А от мій товариш до цього не звик. Секрет він почує від мене — І зразу ж секрет у Семена. Семен по секрету розкаже рідні, І мій же секрет По секрету — мені! (Грицько Бойко) |
Настирливий
| — Ти спиш, Семене, при вікні? — Ні — То, може, плачеш в тишині? — Ні — Одержав вісті ти сумні? — Ні. — То просто думаєш, дивак? — Так. — Про що ж ти думаєш, Семене? — Щоб відчепився ти від мене! (Грицько Бойко) |
Подвиг Івася
| У автобус на зупинці увійшла бабуся. Хлопчик швидко підхопився, весело всміхнувся. — Я постою, не біда… Сядьте, — мовив басом. Сам навколо погляда, чи не скажуть часом: «Молодчина наш Івась, він культурний, чемний… Наш Івась в четвертий клас ходить недаремно!» … Та ніхто його чомусь похвалить не хоче. І тоді він до бабусі нахиливсь й шепоче: «Ну, здається, вже у вас відпочили ніжки. Може, сходити вам час? Я посиджу трішки…» (Михайло Білецький) |
Найсильніший
| Запитали раз у Васі: — Найсильнішй хто у класі? — Певно, я, бо позавчора Говорили всі на зборах, Що вже третій рік підряд Сам тягну весь клас назад… (Михайло Хижко) |
