Характеристика населення Китаю

Демографія Китаю характеризується великою кількістю населення з низькою питомою вагою молоді, що частково є результатом політики однієї дитини. Населення Китаю становить більше 1,3 млрд чоловік, це найбільша за кількістю населення країна світу.

У Китаї проживає кожна п’ята людина Землі. Державна демо­графічна політика зниження народжуваності під гаслом «Одна ро­дина — одна дитина» дозволила скоротити природний приріст на­селення з 25 ‰ до 9,4 ‰. Однак і тепер населення країни збільшується на 12–14 млн осіб щорічно.

Більш ніж 80 % населення проживає у Східному Китаї. так, у деяких районах Великої Китайської рівнини густота населення сягає 1000 осіб/км2, а в багатьох районах континентального Китаю вона не дотягує й до 3 осіб/км2.

Китай має найчисельніші трудові ресурси, економічно активне населення становить понад 600 млн чол., тому забезпечення насе­лення роботою залишається гострою соціально-економічною про­блемою. Для її розв’язання проводяться заходи, спрямовані на ско­рочення безробіття в містах шляхом розширення мережі побутового обслуговування і кооперативів; у сільських районах збільшуються масштаби робіт за так званим «капітальним будівництвом полів» — систематичним упорядкуванням орного фонду; селяни використо­вуються в промисловості як сезонні робітники.

Китайці відрізняються працьовитістю, старанністю, дисциплі­нованістю, прагнуть здобути гарну освіту, шанобливо ставляться до старших за службовим становищем й віком. Причини форму­вання цих якостей можна знайти в конфуціанстві, буддизмі й дао­сизмі — основних релігіях великого народу.

Китай відносять до країн з низьким рівнем урбанізації (62 % населення країни проживають у сільських населених пунктах), од­нак стихійна урбанізація йде високими темпами, особливо у Схід­ному Китаї, де розташована більшість міст. Усього в країні більш ніж сорок міст-мільйонерів, до найбільших з них належать Шан­хай (13,37 млн осіб), Пекін (10,3 млн осіб), Тяньцзін (9,3 млн осіб), Ухань (4,1 млн осіб), Харбін (3,1 млн осіб).

У Китаї відбувається велика міграція робочої сили як всередині країни, так і за її кордони. Загальна кількість «хуацяо» (букваль­но — зарубіжні китайці) перевищує 60 млн осіб. Хуацяо мешкають на Тайвані, в Індонезії, Малайзії, Таїланді, Сінґапурі. Китайська діаспора в США налічує 13 млн етнічних китайців.

На території КНР проживають представники 56 націй і народ­ностей. Найчисленішими (91 %) є китайці, особливо в східній час­тині країни, також мешкають чжуани, хуей, уйгури, тібетці, мон­голи, корейці, манчжури та ін. У китайській мові сім діалектів, розбіжності між якими настільки великі, що під час розмови жите­лі північних та південних провінцій важко розуміють одне одного. Для розуміння вони користуються єдиною ієрогліфічною писемніс­тю. Водночас у країні нараховується ще понад 200 млн неписьмен­них осіб.

Основні демографічні показники населення Китаю

Густота населення Китаю

  • Поточна кількість населення: 1 329 349 388 (2007, оцінка)
  • Приріст населення: 0,606 % (2007)
  • Народжуваність: 13,45 на 1000 чоловік (2007)
    • 1,73 дитини на одну жінку (2006)
  • Смертність: 7 на 1000 чоловік (2007)
  • Очікувана (розрахункова) тривалість життя: 72,58 року (2007)
    • для чоловіків: 70,89 років (2007)
    • для жінок: 74,46 роки (2006)

Вік:* 0-14років: 20,8 % (ч. 145 461 833; ж. 128 445 739) (2006)

  • 15-64 років: 71,4 % (ч. 482 439 115; ж. 455 960 489) (2006)
  • 65 років і більше: 7,7 % (ч. 48 562 635; ж. 53 103 902) (2006)

Стать:

  • При народженні: 1,12 ч./ж. (2006)
  • До 15 років: 1,13 ч./ж. (2006)
  • 15-64 років: 1,06 ч./ж. (2006)

Для природного руху населення Китаю за останні десятиліття характерні зниження коефіцієнтів народжуваності і смертності. Природний приріст населення знизився до 1,2 % на рік. Тепер щороку населення Китаю збільшується на 12-14 млн чоловік. Економічно активне населення становить близько 700 млн чоловік.

Розміщене населення нерівномірно. У східному Китаї на 1/5 території проживає 2/3 населення країни. Половина його зосереджена в приморських районах, західні та північно-західні райони країни з несприятливими природними умовами заселені все ще досить слабо. Протягом останніх десятиліть у результаті активізації економічного життя країни посилилися міграційні потоки робочої сили. Вони спрямовані з густозаселених районів Великої Китайської рівнини в провінції Північного, Північно-Східного, Північно-Західного і Південно-Східного Китаю. Зростає також сезонна і маятникова міграція в зонах міст-мільйонерів.

  • Величезна кількість населення Китаю з одного боку, передба­чає велетенські трудові ресурси, а з іншого, стає перешкодою для підвищення прибутків людей, загострює продовольчу та житлову проблеми.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *