«Хлопчик-Зірка» скорочено

Оскар Уайльд «Хлопчик-Зірка» скорочено

«Зоряний хлопчик» короткий зміст Ви можете читати за 5 хвилин.

Твір О. Уайльда починається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідних лісоруба заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка.

Один дроворуб приніс додому немовля, яке знайшов у зимовому лісі, на тому місці де впала зірка. На хлопчику було бурштинове намисто і він був загорнутий у плащ із золотими зірками. Його дружина була спочатку проти нахлібника, але потім погодилася і виховала малюка як свого сина.

Хлопчик-зірка ріс й виховувалося вкупі з дітьми Лісоруба, їв і пив з ними за одним столом і грався разом з ними. З року в рік хлопчик гарнішав, а жителі села тільки дивувалися його красі, бо всі вони були смуглолиці й чорняві, а цей мав личко біле й ніжне, мов вирізьблене зі слонової кістки, і золоті кучері — як пелюстки нарциса, і губи — як пелюстки червоної троянди, і очі — як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І він стрункий, немов квітка в полі, де не ступала нога косаря.

Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він — шляхетного роду, адже походить від Зірки. Йому було приємно мучити людей і тварин, старого сільського священика він теж не слухав.

Одного разу хлопчик закидав камінням жебрачку. Дроворуб дав йому ляпаса, а жінку відвів додому, де вона назвалася матір’ю його прийомного сина. Але той не визнав її — заявив, що йому огидно навіть дивитися на неї, і вигнав. Коли він вийшов з дому до хлопчаків, які підтримували його у всіх жорстоких забавах, вони прогнали його з саду, назвавши огидним, як жаба. Подивившись на своє відображення в ставку, він побачив, що дійсно став виродком.

Довелося йому відправитися на пошуки своєї матері, щоб попросити у неї вибачення. Важко йому довелося, звірі відмовилися допомагати йому, вони пам’ятали як він їх мучив. А стражники біля воріт міста продали його старому за пляшку вина. Старий тримав його в підвалі напівголодним і три рази відправляв хлопчика на цілий день в ліс, який здавався прекрасним гаєм, а насправді був темним і дрімучим. Щоразу він давав завдання принести злиток золота, вперше білого, другий — жовтого, а третій раз — червоного золота. Три рази йому допомагав Заєць, звільнений ним з капкана, і всякий раз він віддавав знайдений злиток прокаженому, що сидів біля воріт міста. Два рази старий сильно бив провинився юнака, а в третій раз в місті його зустріли з почестями, назвавши прекрасним Принцом. Розгублений юнак впав у ноги жебрачці-матері, яку він побачив в натовпі, але жінка мовчала. Тоді він став просити допомоги у прокаженого, але коли подивився то побачив своїх батьків — Короля і Королеву. А коли прийшов його час, він сам став королем справедливим і добрим.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *