Лєсков Микола Семенович – російський письменник. Хронологічна таблиця життя Лєскова, а також його творчості викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця Миколи Лєскова
4 лютого 1831 – народився в селі Горохове Орловської губернії. Раннє дитинство Н.С. Лєскова пройшло в Орлі.
1841-1846 – навчання в Орловській губернській гімназії, але через смерть батька повний курс навчання не пройшов.
1847 – прийнятий на службу в Орловську палату кримінального суду “з зарахуванням до 2-го розряду канцелярських служителів”. Сюжет повісті “Леді Макбет Мценського повіту” навіяний службою того часу.
1849 – переїжджає до Києва, де живе у свого дядька С. П. Алферьева. Влаштовується працювати в штат Київської казенної палати. Живе в Києві до 1857 року – вивчає польську мову, слов’янську культуру, цікавиться релігією.
1853 – Лесков одружується на дочці київського комерсанта Ользі Смирновій, без схвалення родичів. У цьому шлюбі народилися син Дмитро (помер у дитячому віці) і дочка Віра.
1857 – 1860 – Лесков працює у приватній фірмі «Шкотт і Вількінс», яка займається переселенням селян у нові землі. Всі ці роки проводить у ділових поїздках по Росії.
1861 – переїзд родини Лєскова з Києва до Петербурга. Співпрацює з газетами, починає писати для «Вітчизняних записок», «Русской речи», «Північної бджоли». Пише «Нариси винокурної промисловості».
1862 – поїздка за кордон в якості кореспондента газети «Північна бджола» (відвідує Західну Україну, Польщу, Чехію, Францію). Опубліковано твір “Згасла справа”.
1863 – офіційний початок письменницької кар’єри Миколи Лєскова. Він публікує свої повісті «Житіє однієї баби», «Вівцебик», працює над романом «Нікуди». Через цей неоднозначний роману, який заперечує модні в той час, революційні нігілістичні ідеї, від Лєскова відвертаються багато літераторів, зокрема видавці «Вітчизняних записок». Письменник публікується в «Російському віснику», підписуючись псевдонімом М.Стебницький.
1865 – написана «Леді Макбет Мценського повіту». Робота над повістю “Остров’яни”.
1870 – 1871 – робота над романом «На ножах». Твір тягне за собою вже політичні звинувачення автора.
1873 – виходять повісті Миколи Лєскова «Очарованный странник» и «Запечатленный ангел». Поступово у письменника псуються стосунки і з «Російським вісником». Сім’ї Лєскова загрожує безгрошів’я.
1874 – 1883 – Лесков працює в особливому відділі Вченого комітету Міністерства народної освіти по «розгляду книг, що видаються для народу». Це приносить малий, але все-таки дохід.
1875 – друга поїздка за кордон. Після повернення пише ряд анекдотичних нарисів про священнослужителів («Дрібниці архієрейського життя», «Єпархіальний суд», «Синодальні персони» та ін.).
1877 – імператриця Марія Олександрівна позитивно висловлюється про роман «Соборяне». Автору відразу ж вдається влаштуватися членом навчального відділу міністерства державного майна.
1881 – написано один з найзнаменитіших творів Лєскова «Лівша (Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху)».
1883 – остаточне звільнення з державної служби.
1887 – Микола Лєсков знайомиться з М. Толстим, зробив величезний вплив на пізнішу творчість письменника.
У своїх останніх творах Лєсков критикує всю політичну систему Російської імперії. Друкується під псевдонімами – В. Пересвєтов, Микола Понукалов, свящ. Петро Касторський, Псаломщик, Людина з натовпу, Любитель годин.
5 березня (21 лютого) 1895 – Лесков помирає в Петербурзі. Причиною смерті стає напад астми, яка мучить письменника останні 5 років його життя. Похований на Волковському кладовищі
Хронологічна таблиця Лєскова коротко викладена вище, але ви можете розширити її на свій розсуд використовуючи біографію письменника.
