Хронологічна таблиця: Український державотворчий процес (1918-1920 рр.)

Хронологічна таблиця

Український державотворчий процес (1918-1920 рр.)

1918 р., 27 січня (9 лютого) — Берестейський мирний договір між УНР і державами Німецького блоку (Четверного союзу). Припинення стану війни між сторонами. Німеччина й Австро-Угорщина зобов’язалися допомогти УНР відновити контроль над усісю територією держави. Налагодження взаємовигідної торгівлі.

1918 р., 1 березня — ухвалення УЦР у Житомирі закону про грошову одиницю — гривню, яка складається зі 100 шагів.

1918 р., 1 (2) березня — вступ до Києва українських військ під командуванням Євгена Коновальця, Симона Петлюри й Андрія Присовського. Вслід за ними 3 березня до Києва увійшли німецькі підрозділи.

1918 р., 3 березня — підписання Брест-Литовського мирного договору між радянською Росією та Німеччиною. Росія відмовлялася від втручання у справи України.

1918 р., 6 березня — ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій УНР. Скасування поділу на губернії та повіти, встановлення поділу на землі — 32 одиниці.

1918 р., 17-19 березня — II з’їзд рад України в Катеринославі. Оголошення України самостійною радянською республікою. Обрання головою ЦВК рад В. Затонського і головою Народного секретаріату М. Скрипника.

1918 р., 23 березня — наказ РНМ про українізацію. Запровадження української мови в діловодстві.

1918 р., 29 квітня — ухвалення Конституції УНР.
Розпуск УЦР німецькими збройними силами.
Всеукраїнський хліборобський з’їзд у Києві. Проголошення Павла Скоропадського гетьманом України. Державний переворот в Україні, повалення УЦР, перехід влади до гетьмана. Підписання ним «Грамоти до всього українського народу» та законів «Про тимчасовий державний устрій України». Установлення Української Держави замість УНР.
Підняття Чорноморським флотом українських прапорів.

1918 р., 23 травня — початок українсько-російських переговорів у Києві. Російська делегація визнала Україну самостійною державою.

1918 р., 11-16 травня — розкол УПСР на своєму четвертому з’їзді, відокремлення лівого крила, яке згодом отримало назву боротьбистів.

1918 р., 2 липня — П. Скоропадський запровадив українське громадянство.

1918 р., 5-12 липня — І з’їзд КП(б)У в Москві. Секретарем ЦК обраний Георгій П’ятаков.

1918 р., 5 серпня — утворення на основі Українського національно-державного союзу, заснованого в травні, Українського національного союзу, опозиційного гетьманській владі. Голова — Андрій Ніковський, 18 вересня союз очолив В. Винниченко.

1918 р., 6 жовтня —урочисте відкриття Київського українського державного університету.

1918 р., 18 жовтня — утворення у Львові українськими депутатами, керівниками партій, церковними ієрархами (всього 150 осіб) Української Національної Ради, що мала представницькі функції.

1918 р., 22 жовтня — урочисте відкриття Кам’янець-Подільського українського державного університету.

1918 р., жовтень — відкриття у Ромнах на Сумщині першого в Україні пам’ятника Т. Шевченкові (скульптор — Іван Кавалерідзе).

1918 р., 1 листопада — українське національне повстання у Львові («листопадовий зрив»), організоване Центральним військовим комітетом на чолі з Дмитром Вітовським.

1918 р., 1 листопада — 1919 р., 18 липня — українсько-польська війна. Польща здобула перемогу й окупувала Галичину.

1918 р., 3 листопада — Буковинське народне віче в Чернівцях. Проголошення возз’єднання з Галичиною.

1918 р., 6-12 листопада — окупація Північної Буковини румунськими військами. ЗУНР не змогла допомогти у зв’язку з війною проти Польщі.

1918 р., 9 листопада — створення Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР на чолі з К. Левицьким.

1918 р., 10 листопада — складення присяги урядом ЗУНР. Прийнято назву нової держави — ЗУНР.

1918 р., 13 листопада — ухвалення Українською Національною Радою тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорщини.
Анулювання радянською Росією Брест-Литовського миру. Початок нової війни більшовиків проти України.

1918 р., 14 листопада — публікація гетьманом грамоти про федерацію з білогвардійською Росією.
На таємній нараді Українського національного союзу утворено Директорію на чолі з В. Винниченком для організації повстання проти гетьмана.

1918 р., 15 листопада — звернення Директорії до українського народу із закликом до збройної боротьби з гетьманом.

1918 р., 18 листопада — перемога військ Директорії, основу яких складали полк Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, над гетьманськими військами, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, в бою під Мотовилівкою. Успіх відкрив шлях на Київ.

1918 р., 20 листопада — початок наступу на Україну більшовицьких військ на чолі з Володимиром Антоновим-Овсієнком.

1918 р., 21 листопада — українські війська почали покидати Львів. Столицею ЗУНР став Тернопіль.

1918 р., 22-26 листопада — вибори депутатів Української Національної Ради, парламенту ЗУНР.

1918 р., 24 листопада — урочисте відкриття Української академії наук. Першими дійсними членами (академіками) стали 12 осіб, президентом — Володимир Вернадський.

1918 р., 25 листопада — поява військових кораблів Антанти на рейдах Одеси та Севастополя, висадка десантів і початок наступу на північ.

1918 р., 28 листопада — утворення в Суджі Курської губернії Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г. П’ятаковим.

1918 р., 1 грудня — укладення попереднього договору між ЗУНР і УНР у Фастові. ЗУНР погодилася увійти до складу УНР на правах територіальної автономії.

1918 р., 14 грудня — вступ військ Директорії в Київ. Гетьман зрікся влади. Перехід влади до Директорії.

1918 р., 26 грудня — проголошення в Києві Декларації Директорії УНР з викладом основ соціально-економічної політики та державного устрою УНР.

1919 р., 2 січня — столицею ЗУНР став Станіслав.

1919 р., 3 січня — перша сесія Української Національної Ради у Станіславі ухвалила злуку з УНР. Є. Петрушевича вдруге обрано Президентом Української Національної Ради.

Війська УНР залишили Харків, переїзд туди Тимчасового робітничо-селянського уряду України. Харків став столицею більшовицької України.

1919 р., 6 січня — офіційної назвою радянської України стала УСРР (до 1937 р.).

1919 р., 21 січня — Всенародні збори усіх українців Угорщини в Хусті. Проголошення злуки Закарпаття з Україною.

1919 р., 22 січня — проголошення Акта злуки (возз’єднання) УНР і ЗУНР у Києві на Софійському майдані. Змінено назву ЗУНР на Західна область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

1919 р., 23-28 січня — засідання в Києві Трудового конгресу, парламенту УНР.

1919 р., 23-31 січня — Хотинське повстання проти румунської окупації Бессарабії.

1919 р., 29 січня — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України реорганізовано в РНК, очолив її Християн Раковський.

1919 р., 5 лютого — вступ радянських військ у Київ. Більшовицька армія вдруге захопила місто. Директорія ще 2 лютого переїхала до Вінниці.

1919 р., 6-10 березня — III Всеукраїнський з’їзд рад. Ухвалення конституції УСРР. Головою ЦВК рад УСРР став Григорій Петровський.

1919 р., 6 квітня — евакуація військ Антанти з Одеси під натиском військ отамана Матвія Григор’єва, що перейшов на бік Червоної армії.

1919 р., 12 квітня — встановлення в УСРР продовольчої диктатури. Запровадження хлібної продовольчої розкладки. Незадоволення селянства і масові повстання проти більшовицької влади.

1919 р., квітень — прибуття на українсько-польський фронт з Франції 60-тис. армії генерала Йозефа Галлера, наступ польських військ.

1919 р., 9 травня — початок антикомуністичного збройного повстання під проводом Матвія Григор’єва. Охопило Південь і Правобережжя України, але було придушене, керівник загинув 26 липня.

1919 р., 22 травня — відправлено перше богослужіння українською мовою (в Києві у церкві св. Миколая).

1919 р., 1 червня — схвалення декрету про об’єднання радянських республік.

1919 р., 8-28 червня — Чортківська офензива (контрнаступ) українських військ Галицької армії під командуванням Олександра Трекова.

1919 р., 9 червня — проголошення у Заліщиках Є. Петрушевича диктатором ЗОУНР. Усі функції законодавчої та виконавчої влади передані Президентові. Призначення генерала О. Трекова командувачем Галицької армії.

1919 р., 25 червня — визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини.

1919 р., 16-18 липня — окупація польськими військами Галичини. Перехід Галицької армії за Збруч на допомогу армії УНР.

1919 р., кінець липня — 30 серпня — наступ об’єднаних українських армій на Правобережжі.

1919 р., 27 серпня — С. Петлюра підписав відозву «Проти погромів».

1919 р., 30 серпня  — вступ українських військ під командуванням Антона Кравса в Київ.

1919 р., 31 серпня — відступ українських військ з Києва під тиском білогвардійської армії під командуванням генерала Бредова.

1919 р., 10 вересня — Сем-Жерменський договір країн Антанти з Австрією. За умовами доктору Буковина передана Румунії, Закарпаття — Чехо-Словаччииі.

1919 р., 29 жовтня — махновці вибили денікінців з Катеринослава, який утримували до початку грудня.

1919 р., 6 листопада — укладення договору між Галицькою армією і денікінцями, внаслідок якої УГА перейшла під командування А. Денікіна.

1919 р., осінь — запеклі бої армії УНР з денікінцями. Поразка військ Директорії та УГА. Втрата українськими військами боєздатності через епідемію тифу.

1919 р., 6 грудня — 1920 р., 6 травня — «Перший Зимовий похід» військ УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка.

1919 р., 8 грудня — поява на картах дипломатів країн Антанти так званої «лінії Керзона».

1919 р., 11 грудня — утворення в Москві Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому), надзвичайного органу влади із законодавчими і виконавчими повноваженнями. Голова — більшовик Григорій Петровськнй. Існував до 16 лютого 1920 р.

1919 р., 16 грудня — денікінці залишили Київ. Вступ до міста частин Червоної армії. Третій прихід більшовиків.

1920 р., 12 січня — угода між ревкомом УГА і командуванням Червоної армії про створення Червоної української галицької армії (ЧУГА).

1920 р., 22-25 січня —установчий з’їзд УКП. Оформлення партії шляхом реорганізації УСДРП (незалежних). Існувала до квітня 1925 р.

1920 р., 5 лютого — ухвалення закону Всеукрревкому про землю.

1920 р., 16 лютого — припинення діяльності Всеукрревкому. Відновлення роботи в Харкові Президії ВУЦВК і РНК.

1920 р., 26 лютого — ухвалення ВУЦВК УСРР закону про хлібну розкладку. Селяни вороже зустріли таку політику.

1920 р., початок березня — саморозпуск УКП(б). Близько 4 тис. боротьбистів стали членами більшовицької партії.

1920 р., 4 квітня — відставка Антона Денікіна з поста командувача Збройними силами Півдня Росії, призначення на цю посаду Петра Врангеля.

1920 р., 21-24 квітня — Варшавський договір між УНР і Польщею. Польща визнавала Директорію за владу в Україні. Між державами укладався союз проти більшовиків. Західна Україна визнавалася за Польщею.

1920 р., 25 квітня — початок польсько-радянської війни. Воєнні дії тривали до 12 жовтня.

1920 р., 6 травня — вступ польської армії та військ УНР у Київ.

1920 р., 12 червня — вступ до Києва частин Червоної армії. Четверте захоплення більшовиками міста.

1920 р., 8 липня — утворення в Тернополі більшовицького уряду Східної Галичини, Галицького революційного комітету (Галревкому) на чолі з Володимиром Затонським.

1920 р., 11 липня —ультиматум Керзона. Звернення міністра закордонних справ Великої Британії з нотою до радянського уряду, в якій пропонувалося перемир’я між польськими і радянськими військами на так званій «лінії Керзона».

1920 р., 15 липня — Галревком видав Декларацію, у якій проголосив створення на території Східної Галичини Галицької соціалістичної радянської республіки.

1920 р., 15-17 серпня — «Диво на Віслі». Контрнаступ польських військ під Варшавою, значну роль у якому відіграли українські частини. Розгром частин Червоної армії на Віслі.

1920 р., 2 жовтня — угода уряду УСРР з махновцями про спільні дії в боротьбі з П. Врангелем.

1920 р., 12 жовтня — укладення перемир’я між Польщею і РСФРР та УСРР у Ризі. Польща порушила Варшавський договір з УНР.

1920 р., 28 жовтня — війська Південного фронту на чолі з М. Фрунзе перейшли в контрнаступ з Каховського плацдарму. Армія П. Врангеля відступила за Перекоп.

1920 р., 7-9 листопада — перехід військ Червоної армії разом з махновцями через Сиваш. Штурм Перекопа дивізією В. Блюхера. Протягом наступного тижня весь Крим був зайнятий більшовицькими військами (17 листопада).

1920 р., 21 листопада — після тяжких боїв армія УНР під командуванням Симона Петлюри відступила за Збруч.

1920 р., 25 листопада — розрив радянським командуванням угоди з махновцями. Намагання ліквідувати махновський рух.

1921 р., 18 березня — Ризький мир Польщі з радянськими Росією та Україною. До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся. Інші частини Правобережжя увійшли до складу УСРР.

1921 р., 4-29 листопада — «Другий Зимовий похід» (Листопадовий рейд). Поразка військ генерала Юрія Тютюнника. Завершення збройної боротьби регулярних військ УНР за незалежність України.

1921 р., 23 листопада — розстріл 359 полонених армії генерала Юрія Тютюнника під містечком Базар (Базарська трагедія).

Читайте тему «Український державотворчий процес (1918-1920 рр.)», щоб детальніше вивчити матеріал для підготовки до ЗНО з історії України.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *