Стефаник хронологічна таблиця життя і творчості допоможе виділити головні дати його біографії.
Стефаник Василь Семенович (1871-1936) — український письменник, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Галичини.
Василь Стефаник хронологічна таблиця: коротко
14 травня 1871 – в селі Русів ( Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.
1878 – пішов до школи. Навчався спочатку у Русівській початковій школі, Снятинській міській школі (з 1880).
1890 – за участь у «Покутській трійці» — таємному творчому об’єднанні Стефаник був виключений з Коломийської гімназії. де навчався з 1883 року.
1892 – закінчив Дрогобицьку гімназію. Вступив на медичний факультет Ягеллонського Університету в Кракові, але медицина його мало цікавила, тому університет не закінчив.
1899 – вийшла перша збірка новел – «Синя книжечка», яка принесла йому визнання
1927-1933 – написано твори: «Нитка», «Браття», «Серце», «Вовчиця», «Слава йсу», «Людмила», «Каменярі».
7 грудня, 1936 – помер після тривалої хвороби.
Василь Стефаник хронологічна таблиця: детально
| Дата | Подія |
|---|---|
| 14 травня 1871 | Народився Василь Семенович Стефаник в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. |
| 1883 | Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. |
| 1888 | Оповідання “Нечитальник” |
| 1889 | “Лумера” |
| 1890 | Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки. |
| 1892 | Після закінчення гімназії Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. |
| 1890 | Перша стаття — “Жолудки наших робітних людей і читальні” |
| 1893 — 1899 | Пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”. |
| 1896—1897 | Час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. |
| 1896 — 1897 | Він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. |
| 1897 | У чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. |
| 1899 | Перша збірка новел — “Синя книжечка”. |
| 1900 | Вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест” |
| 1901 | Третя збірка новел Стефаника — “Дорога” |
| 1904 | Одружився з Ольгою Гаморак, мав трьох синів. але в 1914 році дружина померла |
| 1905 | Четверта збірка письменника — “Моє слово” |
| 1916 | Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам’яті Франка. |
| 1927 — 1933 | Стефаник опублікував ще більше десяти новел. В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”. |
| 1933 | Відмовився від персональної пенсії, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції. |
| 7 грудня 1936 | Останні роки життя письменник тяжко хворів. Помер від серцевого нападу, і похований біля своєї матері, яка займала важливе місце в його житті. |
«Покутська трійця» – об’єднання трьох письменників Леся Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини. Назва походить від регіону, оскільки усі троє походили з Покуття (східна частина сучасної Івано-Франківської області).
Біографічна хронологічна таблиця написана “сухо”.
У Василя Стефаника було не ЧОТИРИ сини( як вказано у таблиці) , а ТРОЄ. Також варто було згадати про Покутську трійцю, до якої і входив письменник.
У біографії немає пункту про батька, хоча з ним у Стефаника відносини не складалися.
Навіть сам факт про смерть Василя Стефаника написаний не чітко. Варто було вказати, що митець помер від серцевого нападу, і похований біля своєї матері, адже вона займала у його житті важливе місце.
Добирайте, будь ласка, достовірніше і відповідальніше інформацію про митців української культури.
Благодарен этому сайту за помощь!
дуже вам дякую