Хронологічний довідник Галицько-Волинська держава ЗНО

 Хронологічний довідник Галицько-Волинська держава ЗНО

1054 р., кінець лютого — 1068 р,, 15 вересня — князювання в Києві Ізяслава Ярославича.

1068 р. поразка руських дружин Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів на р. Альті від половців, Згадка про київське віче. Виступ киян проти князя Ізяслава, його вигнання, звільнення з ув’язнення князя Всеслава

1078 р., З жовтня — битва Ізяслава та Всеволода Ярославичів з Олегом Святославичем на Нежатиній Ниві поблизу Чернігова. Загибель Ізяслава.

1097 p., 19 жовтня — Любецький з’їзд князів. Схвалення принципу князівської вотчини. Вотчинні землі закріплювалися за певними гілками князівського роду й могли передаватися у спадщину дітям та онукам. Спро­ба припинити усобиці, об’єднатися для боротьби із зовнішніми ворогами.

1113 р., квітень — повстання в Києві після смерті князя Святополка Ізяславича. Закликання на княжий стіл переяславського князя Володимира Мономаха, який прибув до Києва 20 квітня.

Укладання юридичних норм — «Статуту» («Уставу») Володимира Мономаха, за яким обмежувалися високі лихварські відсотки, заборонялося брати в кабалу селян-закупів.

1113 р., 20 квітня — 1125 р., 19 травня — князювання у Києві Володимира Всеволодовича (Мономаха). Відновлення великокнязівської влади на більшій частині давньоруських земель. Успішна боротьба з половцями.

1125 р., 19 травня — смерть князя Володимира Всеволодовича (Мономаха).

1125 р., 20 травня — 1132 рр., 15 квітня — правління в Києві Мстислава Володимировича. Низка пере­мог над половцями. Закінчення періоду єдності на Русі.

1141 р. — об’єднання князем Володимирком Володаревичем галицьких земель в єдину державу.

1153 р. — 1187 р., 1 жовтня — князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла) в Галицькій землі. Потужна держава, у якій значний вплив мали бояри.

1169 р., 12 березня — розорення Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським. Початок занепаду Київської держави.

1185 р. 1-13 травня — похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців. Розгром руської дружини половецьким ханом Кончаком на р. Каялі.

1187 р. — найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі, сповіщаючи про смерть переяславсь­кого князя Володимира Глібовича.

1199 р. — об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем Волинської та Галицької земель. Утво­рення Галицько-Волинської держави.

1199 р.—1205 р., 19 червня — князювання Романа Мстиславича у Галицько-Волинському князівстві. Роз­ширення могутності держави. Здобуття Києва.

1205 р., 19 червня — загибель князя Романа Мстиславича у бою під Завихвостом на р. Віслі. Початок бо­ротьби за його спадщину.

1223 31 травня — поразка руських дружин і половецького війська у битві з монголами на р. Калці.

1238р. — утвердження Данила Романовича у Галичі.

Розгром військом Данила Галицького лицарів-хрестоносців під Дорогичином.

1238-1264 рр. — князювання в Галицькій землі Данила Романовича. Правив дружно з братом Васильком, який до 1269 р. княжив на Волині.

1239р. — розорення монголами Переяславщини та Чернігівщини.

1240р., зима — 6 грудня — князювання в Києві Данила Романовича (через тисяцького Дмитра). Об’єднання Волинської, Галицької та Київської земель.

1240р., листопад — 6 грудня — облога й розорення Києва військами хана Батия. Початок монголо- татарського ira. Падіння ролі міст. Занепад ремесла й торгівлі.

1241р. — вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство. Розорення Володимира, Галича та інших міст. Кременець вистояв під натиском ворога.

1245 р., 17 серпня — перемога галицько-волинських дружин князів Данила та Василька над боярською опозицією й угорсько-польським військом біля м. Ярослава. Утвердження в Галицькій земля князя Данила Ро­мановича.

1245 р., жовтень — 1246 рр. — поїздка Данила Галицького в Орду «за ярликом». Визнання залежності Галицької землі від Золотої Орди.

1253 р., 7 жовтня — коронація Данила Галицького легатом римського папи Інокентія IV у Дорогичині. Прагнення отримати допомогу Західної Європи у боротьбі із Золотою Ордою.

1256 р. — перша літописна згадка про місто Львів.

1264-1301 рр. — князювання Лева Даниловича (Лева І) у Галицькій землі. Приєднав до своєї держави За­карпаття та Люблінську землю.

1270-1288 рр. — правління у Волинській землі князя Володимира Васильковича, ініціатора створення другої, волинської частини Галицько-Волинського літопису.

1301 р.-1308 р., 24 квітня (1315 р.) — князювання в Галицько-Волинській державі Юрія Львовича (ко­роля Юрія І).

1315-1323 рр. (1308-1323) — правління Андрія і Лева Юрійовичів (Андрія І та Лева И) у Галицько-Волинському князівстві.

1324(1325) р. — 1340 р., 7 квітня — правління мазовецького княжича Болеслава Тройдейовича (Юрія II Болеслава) у Галицько-Волинській державі.

1340 р., 7 квітня — отруєння галицького князя Юрія II Болеслава.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *