Хронологічний довідник
Українські землі в складі Російської імперії на початку 20 століття
1900 р., 29 січня – створення у Харкові першої на Наддніпрянщині української політичної організації — РУП, яку заснували Дмитро Антонович, Левко Мацієвич, Михайло Русов та інші.
1900 р., 26 лютого — виголошення М. Міхновським на Шевченківському святі в Харкові програми українського національно-визвольного руху, згодом видана у Львові окремою брошурою під назвою «Самостійна Україна».
1900-1903 рр. — економічна криза в Україні.
1902 р., початок — створення М. Міхновським УНП, яка ставила за мету добитися незалежної України.
1902 р., березень-квітень — масові селянські виступи під впливом агітації РУП у Полтавській і Харківській губерніях.
1903 р., 1 липня — 14 серпня — загальний страйк в Україні та на півдні Росії, активну участь в якому брали робітники українських підприємств.
1903 р., 20-31 серпня — урочистості в Полтаві з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському (скульптор Леонід Позен), у яких взяли участь майже всі найвидатніші діячі української культури.
1904 р., вересень — створення УДП на чолі з Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим, Євгеном Чикаленком та іншими. Наприкінці 1905 р. об’єдналася з УРП в УРДП.
1904 р., жовтень — заснування УРП шляхом розколу УДП, з кінця 1905 р. — знову об’єдналися в одну партію під назвою УРДП.
1904 р., грудень — вихід з РУП частини членів партії, які під проводом Мар’яна Меленевського утворили УСДС.
1904 р. — скасування фізичних покарань для селян у Російській імперії.
1905 р., 9 січня — розстріл великої мирної робітничої демонстрації в Петербурзі («Кривава неділя»). Початок першої російської революції (тривала до 3 червня 1907 р.).
1905 р., 12 січня — політичний страйк у Києві на знак протесту проти подій «Кривавої неділі». Російська революція поширюється на українські землі.
1905 р., 14-25 червня — повстання на броненосці «Потьомкін», яке очолили Григорій Вакуленчук (загинув на початку) та Опанас Матюшенко. Спроба разом з робітниками захопити владу в Одесі. Зрештою корабель здався румунським властям у Констанці.
1905 р., початок жовтня — виникнення у Катеринославі першої в Україні ради робітничих депутатів.
1905 р., 7 жовтня — початок Всеросійського жовтневого політичного страйку, в якому брали активну участь 120 тис. робітників з українських промислових центрів.
1905 р., 17 жовтня —у зв’язку зі страйком підписання імператором маніфесту «Про удосконалення державного порядку», яким проголошувалися громадянські свободи в Російській імперії.
1905 р., 30 жовтня — відкриття в Одесі першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти».
1905 р., 11-16 листопада — невдале повстання на крейсері «Очаків» та інших кораблях Чорноморською флоту, яке очолював лейтенант Петро Шмідт.
1905 р., 12 листопада — зусиллями родини Шеметів вийшло в світ перше число газети «Хлібороб», перше україномовне періодичне друковане видання в Наддніпрянській Україні.
1905 р., 18 листопада — невдалий збройний виступ саперів під керівництвом Б. Жаданівського в Києві.
1905 р., 24 листопада — видання тимчасових правил про друк, які дозволяли видання періодичної літератури мовами народів Російської імперії. Ліквідація попередньої цензури. Дозвіл створення культурно-освітніх національних товариств і відкриття національних театрів.
1905 р., грудень — невдалі збройні повстання у містах України (Катеринослав, Дебальцеве, Олександрівськ, Харків, Горлівка та інші). Другий з’їзд РУП, на якому партія отримала назву УСДРП (лідери Микола Порш, Володимир Винниченко).
1905 р., 31 грудня — видання коштом Є. Чикаленка першого числа щоденної україномовної газети «Громадська думка». Вийшов 21 випуск. Заборонена 18 серпня 1906 р., згодом виходила під назвою «Рада».
1906, квітень — 1907, червень — діяльність української парламентської громади в І (27 квітня — 8 липня 1906 р.) та II (20 лютого — 3 червня 1907 р.) Державних думах, очолював Ілля Шраг. Належало відповідно 45 і 47 депутатів (у II Думі називалася Трудова громада).
1906 р., травень — офіційне розпорядження про скасування обмежень проти української мови, запроваджених Емським указом.
1906 р., 9 листопада — указ імператорського уряду про вільне виділення селян з общини, який започаткував столипінську аграрну реформу.
1907 р., 3 червня — публікація імператорського маніфесту про розпуск II Державної думи. Зміна виборчого закону, порушення імператором засад «Маніфесту 17 жовтня». Державний переворот, поразка і закінчення революції 1905-1907 рр.
1908 р., початок — заснування ТУП, з червня 1917 р. — УПСФ, лідери — С. Єфремов, Є. Чикаленко, М. Грушевський. Центральний орган — газета «Рада».
1910 р., 20 січня — столипінським циркуляром заборонена реєстрація «чужородних» товариств і видавництв, у тому числі українських.
1910 р. — найбільше піднесення кооперативного руху в Україні.
1911 р., весна — початок «справи Бейліса». Фальшована антисемітська справа. Суд розпочався 11 жовтня 1913 р. і виправдав Менделя Бейліса.
1911 р., 1 вересня — у Києві есером Дмитром Богровим вчинено замах на прем’єр-міністра Петра Столипіна, який помер від ран 5 вересня.
1912 р., 26 жовтня — перший у післяреволюційні роки масовий виступ українців під час похорону М. Лисенка.
1913 р., липень — виступ у Львові на Другому всеукраїнському студентському з’їзді Дмитра Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії.
1914 р., лютий-березень — масовий рух протесту проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. Урочисте відзначення в Україні та поза її межами ювілею Кобзаря.
Читайте тему “Українські землі в складі Російської імперії на початку 20 ст.“, для детального розгляду матеріалу.