Хто такі москалі?

Хто такай москаль? Часто ми чуємо слово «москаль», асоціюємо його з росіянами чи жителями Москви, а чи вірне це твердження ми з’ясуємо в цій статті.

Хто такі москалі?

Москаль — це екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива таіронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

Зараз слово «москаль» в Україні використовується як дуже поширене неофіційне, побутове означення росіян. Слово має нейтральне чи злегка зневажливе забарвлення. Слід однак зазначити, що в сучасній українській мові «москаль» не є лайкою чи підкреслено презирливою назвою, на відміну від слова «кацап».

Слово «москаль» в Україні з часом втратило первісне значення і не завжди пов’язується з Москвою. Наприклад в підручнику з Історії України 1934 року зображена сцена руйнування Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським в 1169 році з підписом «Москалі руйнують Київ». Вважаючи на те, що перша згадка про Москву в літописах була лише двадцяти двома роками раніше, і вона була в той час невеликим селом, то цей термін вжитий як загальна назва людей, що жили на території сучасної Росії.

У Росії москалями називають жителів Москви (москвичів). Слово має як нейтральне так і помітно негативне значення, яке втім більше залежить від контексту вживання, аніж від самого слова. У деяких регіонах (Краснодарський край, Кубань) це слово вживають традиційно, запозичивши його від українців, які складають значний відсоток населення цих земель.

Традиційна гіпотеза походження слова «москаль»

Термін «москаль» походить від назви середньовічної російської держави Великого князівства Московського, відомої в ранньому новому часів як Московське царство, Московіяабо Московщина. Початково термін позначав жителя цієї держави, а згодом і росіян.

Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців для позначення росіян не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія». Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.

У XVII–XVIII ст., своїх північно-східних сусідів українці називають «москалями», а їх країну «Москвою», «Московщиною», «Московією».

Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом: спершу це був типовий етнонім, пізніше, внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії, так почали називати солдатів регулярної армії, оскільки на той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином, слово москаль з етноніму перетворилося на назву певної соціальної групи, незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягали призову до війська, росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.

Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна оцінити на підставі того, що словник Грінченка подає п’ятдесят шість його значень, форм та відтінків: «Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“»); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство». У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».

Татарська гіпотеза походження слова «москаль»

Маскауле [мәскәүле]- по-татарськи «москвич» (moskovali — по-турецьки, москвалы — по-карачаево-балкарськи). У часи пізнього середньовіччя цей термін в тюркських мовах також означав жителя Московської держави за аналогією з терміном «московіт», який вживався в західноєвропейських джерелах. Ймовірно, він був перейнятий українськими козаками від татар у другій половині XV — першій чверті XVI ст., коли на основі Московського князівства, яке об’єднало навколо себе північноруські землі, утворилася нова величезна держава. Протягом цього періоду, українські козаки з територією Московії не межували і практично не контактували з її жителями на відміну від татар і тому могли перейняти термін «москаль» у якості готового етноніму для її жителів на противагу від раніше уживаних термінів «москвичин», «рязанець», «новгородець», тощо у значенні жителів окремих удільних князівств. Як відомо, козацька лексика містить багато запозичень з татарської мови, а побут та військова справа козаків зазнали значного татарського впливу.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *