«І ти колись боролась, мов Ізраїль» аналіз вірша

Патріотичним, антиімперським пафосом вражає вірш «І ти колись боролась, мов Ізраїль… » Лесі Українки. Звертаючись до біблійних мотиців і образів, Леся Українка прагнула у світовому, вічному контексті осмислити історію Батьківщини, висловити безмежну любов до неї, окреслити шляхи звільнення.

«І ти колись боролась, мов Ізраїль» аналіз вірша (паспорт)

Автор – Леся Українка

Рік написання – 1904

Жанр «І ти колись боролась, мов Ізраїль»: ліро-епічний вірш

Вид лірики – громадянська

Тема «І ти колись боролась, мов Ізраїль»: невільне становище рідного народу

Ідея «І ти колись боролась, мов Ізраїль»: засудження байдужості людей до горя своєї Батьківщини.

Основна думка твору – через руйнацію імперії досягти національного визволення.

Віршовий розмір – білий п’ятистопний ямб

Художні засоби «І ти колись боролась, мов Ізраїль»

• епітети: силу невблаганну,братів  рідних,земля обітована,золотоверхім місті
• метафори: сліпої долі,заграло та й ущухло Червоне море,безрадісна пустиня,отара безпричальна
• порівняння: І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя!,…народами, що, мов леви в пустині,рикали…,народи розбіглися, немов шакали ниці,вихід із Єгипту,немов потоп,вдень ішов, мов туча грізно-біла
• символи:  дух часу, червоне море, фараон,  заповіт новий
• звертання: ненависна чужинко
• риторичні запитання:Чи довго ще, о господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?Коли скінчиться той полон великий,що нас зайняв в землі обітованій?І доки рідний край Єгиптом буде?Коли загине новий Вавілон?

У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між брата-ми-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети — «з отарою блукали й пастухи».

З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о, Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою?

Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу.

Ідейно-художній аналіз  “І ти колись боролась мов Ізраїль”

Символічний зміст поетеса розкрила в поезії «І ти колись боролась, мов Ізраїль», де можна знайти такі рядки: «Чи довго ще, о Господи; Чи довго, ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?». Становлять вони своєрідний ключ до зрозуміння образу неволі. Персонажі творів — це люди, які забули власне коріння. Духовна сліпота стає певним лейтмотивом творчості Лесі Українки.