«І все таки до тебе думка лине» жанр

І все-таки до тебе думка лине

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, —

Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!

«І все таки до тебе думка лине» жанр

Жанр вірша «І все таки до тебе думка лине» : громадянська лiрика

Входить до циклу   «Невільничих поезій».

Жанр: Медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи.

Ідея «І все таки до тебе думка лине»:
О сліз таких вже вилито чимало,-
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі їм вже литись,-
Що слози та, де навіть крові мало … —
Це заклик до дії за визволення рідного краю.

Сльози – ключове слово у поетичному  тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна «ридати» над лихом України, що перевершує усі бачені насильства, однак «соромиться» сліз , що ллються від безсилля.

Яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє «твердий і мужній тон»(М.Зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.

Написаний у 1895р.

«І все таки до тебе думка лине» мотив туги за Батьківщиною відчувається в кожному рядку.

Патріотичний мотив вірша «І все таки до тебе думка лине»— один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими попу­лярними серед частини української інтелігенції. Детальний аналіз вірша «І все таки до тебе думка лине» підтверджує ще і пояснює чому жанр вірша саме такий.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *