«Ілля Муромець і Соловей Розбійник» художні засоби

«Ілля Муромець і Соловей Розбійник» художні засоби

Епітети з билини «Ілля Муромець і Соловей Розбійник» 

  • добрий молодець,
  • славний город,
  • старий дуб,
  • чисте поле,
  • ворон чорний,
  • сонце красне,
  • місяць ясний,
  • буйна голова,
  • стріла калена,
  • тятива шовкова,
  • ліси темні,
  • добрий кінь,
  • Русь свя­та,
  • мурзи погані

Епічна речитативна пісня княжих часів — билина, втративши музичний су­провід, залишила в собі, проте, ознаки того, що колись виконувалася під музику. Вона й досі звучить, як пісня, завдяки використанню типових для фольклору ху­дожніх засобів. Яких саме?

Зазвичай у билинах рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів, хоча кількість складів у них може бути різна. Перший наголос найчастіше падає на третій склад від початку, а останній — на третій від кінця. Наголоси в середині рядків вільні. Таким чином автори билин наближали билинний вірш до ритмізо­ваної прози. Щоб зберегти ритмомелодику билини, часто під час виконання роз­тягувалися слова, переміщувалися наголоси.

Повтори надають баладі плавного, урочистого, повільного звучання:

Під город, під Чернігів під’їжджав.
Під городом, під Черніговом,
Не ворон чорний небо укриває
Не туман налягає,
Стоїть сила-силенная…

Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свя­та», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, до­свідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче».

Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. На­приклад, Ілля

Одною рукою коня тримає,
Другою рукою дуба рве.
Дуби рве самі коренистії
Та мости мостить,
Шлях укладає та все прямоїжджий.

Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань:

Невже ж ти, коню мій богатирський,
По темних лісах зо мною не їжджав…

Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка:

Гей, у славному та у городі у Муромлі,
Та у тому селі та Карачарові
Гей, то не старий дуб к землі нагинається,
Ой то добрий молодець Ілля Муромець
Батьку-матері уклоняється…
Тут-то славному козаку Іллі Муромцю
Славу співаютя
По всім землям,
По всім ордам,
Однині і довіка,
А вам на многі літа!

Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жан­ру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві порину­ти в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 7клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *