Кафка «Замок» аналіз

Кафка «Замок» аналіз

Написаний в 1922 році «Замок» Франца Кафки відноситься до числа найбільш значущих і загадкових філософських романів XX століття. У ньому письменник піднімає важливу теологічну проблему шляху людини до Бога. Поєднує в собі літературні риси модернізму іекзістенціалізму, «Замок» являє собою твір багато в чому метафоричний і навіть фантастичний Реалії життя в ньому присутні остільки оскільки: художній простір роману обмежений Селом і підноситься над Замком, художній час змінюється ірраціонально і без пояснення причин.

Місце дії «Замку» не можна вписати в конкретні географічні реалії, оскільки воно вбирає в себе весь світ: Замок в ньому є прообразом світу небесного, Село — земного. Протягом усього роману різні герої підкреслюють, що між Селом і Замком немає особливої ​​різниці, і в цьому виразно простежується одне з основних положень християнського віровчення про єдність і неподільність земного і небесного життя.

Час дії «Замку» не має історичних точок опори. Про нього відомо лише те, що зараз зима і триватиме вона, швидше за все, цілу вічність, оскільки прихід весни (за словами Пепі, яка тимчасово заміняє буфетницю Фріду) — короткочасний і нерідко супроводжується випаданням снігу. Зима в романі — це авторське сприйняття людського життя, зануреною в холод, втому і постійні снігові перешкоди.

Композиція роману не піддається якому-небудь аналізу чинності незавершеності і особливого сюжетного розвитку «Замку». У цьому творі немає різких спадів і підйомів. Головний герой — К. — приїжджає в Село (народжується) і залишається в ньому назавжди для того, щоб знайти дорогу в Замок (до Бога). Роман, як і все людське життя, не має класичної зав’язки, розвитку і кульмінації. Він, скоріше, ділиться на смислові частини, що представляють собою різні етапи життя головного героя.

На початку К. видає себе за землеміра й з подивом дізнається, що він і є — землемір. Від Замку К. отримує двох помічників — Артура і Єремію. У романі ці герої нагадують собою ангелів (зберігача та «руйнівника»), іноді — дітей. Безпосереднім начальником К. стає Кламм — важливий чиновник з Замку. Хто такий Кламм? Як він виглядає? Що собою являє? Чим займається? Цього не знає ніхто. Навіть посильний Кламма — Варнава — і той ніколи прямо не бачив цього персонажа. Не дивно, що К., як і всіх жителів Села, нестримно тягне до Кламм. Головний герой розуміє, що саме він допоможе йому знайти дорогу в Замок. У якомусь сенсі Кламм є для сільського населення Богом, якщо не рахувати того, що головним в Замку заявлений якийсь граф Вествест, який згадується тільки один раз — на самому початку роману.

Як і в будь-якому великому творі, в «Замку» є своя вставна історія — розповідь Ольги, сестри Варнави, про нещастя, яке трапитися з її сім’єю. Оповідання дівчини можна назвати інформаційною кульмінацією роману, що пояснює читачеві справжні взаємини між сільськими жителями і замковими чиновниками. Перші, як і належить звичайним людям боготворять друге, є небесними створіннями (якими саме: добрими чи злими — кожен може вирішити для себе сам). У Селі прийнято догоджати чиновникам з Замку, виконувати всі їхні забаганки. Коли Амалія (молодша сестра Варнави і Ольги) відмовляється прийти в готель на побачення з Сортіні, новина моментально розноситься по окрузі, і сім’я дівчини виявляється в повній ізоляції — з ними перестають працювати і спілкуватися. Спроби батька сімейства випросити своїй родині прощення (вимолити) закінчуються важкою хворобою. Ольга, яка проводить ночі зі слугами чиновників, не може добитися навіть того, щоб про неї потім згадали в Замку. І тільки Варнава, палаючим щирим завзяттям потрапити на службу в Замок, добирається до найперших канцелярій (церкви), де він бачить прохачів (людей), чиновників (священнослужителів) і іноді навіть самого Кламма (Бога).

Любовна сюжетна лінія в романі пов’язана з взаємовідносинами К. і Фріди. Головний герой звертає на неї увагу, дізнавшись, що вона є коханкою Кламма. До Фріди його тягне в силу двох причин: вона хороша і як засіб досягнення мети (особистої зустрічі з Кламмом), і як уособлення Кламма і Замку. Що рухає самої Фрідою, що кинула хорошу посаду (життя) і впливового коханця (Бога) заради жебрака землеміра, зрозуміти складно. Можна лише припустити, що дівчина захотіла кинути виклик суспільству з тим, щоб стати ще більш помітною і улюбленою Кламму після повернення до нього (після спокути гріхів).

Кафка «Замок» головні герої

К. — землемір, «чоловік років тридцяти».

Мешканці Села
Сім’я старости
  • Сільський староста — привітний, «гладкопоголений товстун».
  • Міцці — дружина старости, «тиха жінка, більше схожа на тінь».
Сім’я корчмаря (корчма «Біля моста»)
  • Ганс — корчмар, господар корчми «Біля моста», колишній конюх.
  • Ґардена — корчмариха (корчма «Біля моста»), колишня коханка Кламма.
Сім’я Варнави
  • Варнава — посильний.
  • Ольга — сестра Варнави.
  • Амалія — сестра Варнави.
Інші мешканці
  • Артур — новий помічник К.
  • Єремія — новий помічник К.
  • Фріда — наречена К., буфетниця в корчмі «Панський двір», коханка Кламма.
  • Пепі — буфетниця, заступила на місце Фріди, коли та звільнилася
  • Вчитель — маленький, вузькоплечий, тримається прямо, справляє кумедне враження.
  • Лаземан — шкіряник.
  • Брунсвік — чоботяр, зять Лаземана
  • Шварцер — син молодшого каштеляна. Мав «обличчя актора, вузькі очі і густі брови».
  • Корчмар (корчма «Панський двір»)
Мешканці Замка графа Вествеста
  • Кламм — начальник Х канцелярії.
  • Фріц — молодший каштелян.
  • Сордіні — чиновник, італієць.
  • Сортіні — чиновник.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *