“Капітанська дочка” скорочено

“Капітанська дочка” скорочено повість Пушкіна по діях ви можете прочитати в цій статті.

“Капітанська дочка” скорочено

“Капітанська дочка” скорочено 1 глава

На початку повісті головний герой Петро Гриньов розповідає читачеві про свою молодість. Він – єдиний вижив з 9 дітей відставного майора і бідної дворянки, жив у панській сім’ї середнього достатку. Вихованням молодого пана фактично займався старий слуга. Освіта Петра було поганою, оскільки батько його, відставний майор, найняв як гувернера французького перукаря Бопре, який вів аморальний спосіб життя. За пияцтво і розпусні дії його вигнали з маєтку. А 17-річного Петрушу батько вирішив по старим зв’язкам відправити на службу в Оренбург (замість Петербурга, куди він повинен був піти служити в гвардії) і прикріпив до нього для нагляду старого слугу Савельїча. Петро засмутився, адже замість гулянок в столиці його чекало сумне існування в глушині. Під час зупинки в дорозі молодий пан завів знайомство з гульвісою-ротмістром Зуріним, через якого під приводом навчання втягнувся грати в більярд. Потім Зурін запропонував грати на гроші і в результаті Петро програв цілих 100 рублів – великі гроші на той час. Савельїч, будучи зберігачем панської «скарбниці», проти того, щоб Петро платив борг, але барин наполягає. Слуга обурюється, але гроші віддає.

“Капітанська дочка” скорочено 2 глава

Зрештою, Петро соромиться свого програшу і обіцяє Савельічу більше не грати на гроші. Попереду їх чекає довга дорога, і слуга прощає пана. Але через нерозсудливості Петра вони знову потрапляють у біду – насувається буран, але панич наказав ямщику не повертатися. У підсумку вони збилися зі шляху і мало не замерзли. На удачу їм зустрівся незнайомець, який допоміг вийти до заїзду.

Гриньов згадує, як тоді йому, втомленому з дороги, приснився в кибитці сон, названий їм пророчим: він бачить свій будинок і матір, яка каже, що батько при смерті. Потім він бачить незнайомого мужика з бородою в ліжка батька, а мати каже, що він її названий чоловік. Незнайомець хоче дати «батьківське» благословення, але Петро відмовляється і тоді мужик береться за сокиру, і навколо з’являються трупи. Петра він не чіпає.

Вони під’їжджають до заїзду, що нагадує злодійське пристановище. Незнайомець, замерзлий в холоднечу в одному сіряку, просить у Петра вина, і той пригощає його. Між мужиком і господарем будинку відбулася дивна розмова на злодійській мові. Петро не розуміє сенсу, але все почуте здається йому дуже дивним. Їдучи з нічліжки, Петро віддячив поводиря Пугачова, подарувавши йому заячий кожушок. На що незнайомець розкланявся, сказавши, що вік не забуде такої милості.

Коли Петро добирається, нарешті, до Оренбурга, товариш по службі його батька, прочитавши супровідний лист з наказом тримати молодця «в їжакових рукавицях», відправляє його служити в Бєлгородську фортеця – ще більшу глухомань. Це не могло не засмутити Петра, який вже давно мріяв про гвардійський мундир.

“Капітанська дочка” скорочено 3 глава

Господарем Білгородського гарнізону був Іван Кузьмич Миронов, але заправляла усім фактично його дружина – Василиса Єгорівна. Прості і душевні люди відразу сподобалися Гриньову. У  Миронових була дочка Маша, але поки їх знайомство не відбулося. У фортеці (яка виявилася простим селом) Петро знайомиться з молодим поручиком Олексієм Івановичем Швабріним, якого заслали сюди з гвардії за дуель, що закінчилася смертю супротивника. Швабрин, маючи звичку невтішно відгукуватися про оточуючих, частенько уїдливо говорив про Машу, дочку капітана, виставляючи її повною дурепою. Потім Гриньов сам знайомиться з дочкою командира і ставить під сумнів висловлювання поручика.

“Капітанська дочка” скорочено 4 глава

По своїй натурі добрий і благодушний Гриньов все тісніше почав дружити з комендантом і його сім’єю, а від Швабрина віддалився. Дочка капітана Маша, не мала приданого, але виявилася чарівною дівчиною. Колючі зауваження Швабрина не подобалися Петру. Окрилений думками про молоду дівчину тихими вечорами він почав писати до неї вірші, змістом яких ділився з другом. Але той висміював його, і ще дужче починав принижувати гідність Маші, запевняючи, що вона прийде вночі до того, хто подарує їй пару сережок.

У підсумку друзі посварилися, і справа дійшла до дуелі. Василиса Єгорівна, дружина коменданта, дізналася про поєдинок, але дуелянти зробили вигляд, що помирилися, вирішивши відкласти зустріч на наступний день. Але вранці, тільки вони встигли оголити шпаги, Іван Ігнатьіч і 5 інвалідів привели їх під конвой до Василини Єгорівні. Відчитавши, як слід, вона їх відпустила. Увечері Маша, розтривожена звісткою про дуель, розповіла Петру про невдале сватання до неї Швабрина. Тепер Гриньов зрозумів його мотиви поведінки. Дуель все ж відбулася. Впевнений фехтувальник Петро, ​​навчений хоч чогось путнього гувернером Бопре, виявився сильним противником для Швабрина. Але на дуелі з’явився Савельїч, Петро на секунду забарився і в результаті отримав поранення.

“Капітанська дочка” скорочено 5 глава

Пораненого Петра виходжували його слуга і Маша. У підсумку дуель зблизила молодих людей, і вони загорілися взаємною любов’ю один до одного. Бажаючи одружитися на Маші, Гриньов шле батькам лист.

З Швабріним Гриньов помирився. Батько Петра, дізнавшись про дуель і не бажаючи чути про одруження, розлютився і прислав синові гнівного листа, де погрожував переводом з фортеці. У подиві, як батько міг дізнатися про дуель, Петро накинувся із звинуваченнями на Савельіча, але той і сам отримав листа з невдоволенням господаря. Гриньов знаходить лише одну відповідь – про дуелі повідомив Швабрін. Відмова батька у благословенні не змінює намірів Петра, але Маша не згодна таємно виходити заміж. На час вони віддаляються один від одного, а Гриньов розуміє, що нещасна любов може позбавити його розуму і привести до розпусти.

“Капітанська дочка” скорочено 6 глава

У Бєлгородській фортеці починається занепокоєння. Капітан Миронов отримує наказ від генерала підготувати фортецю до нападу бунтівників і розбійників. Омелян Пугачов, який назвав себе Петром III, втік з під варти і наводив жах на околиці. За чутками він вже захопив кілька фортець і підбирався до Білгорода. Розраховувати на перемогу з 4 офіцерами і армійськими «інвалідами» не доводилося. Стривожений чутками про захоплення сусідньої фортеці і страти офіцерів, капітан Миронов вирішив відправити Машу і Василину Єгорівну до Оренбурга, де фортеця міцніше. Дружина капітана висловлюється проти від’їзду, і вирішує не залишати чоловіка у важку хвилину. Маша прощається з Петром, але виїхати з фортеці їй не вдається.

“Капітанська дочка” скорочено 7 глава

Біля стін фортеці з’являється отаман Пугачов і пропонує здатися без бою. Комендант Миронов, дізнавшись про зраду урядника і декількох козаків, що приєдналися до клану повстанців, не погоджується на пропозицію. Він наказує дружині переодягнути Машу в простолюдинку і відвести в хату попа, а сам відкриває вогонь по заколотникам. Бій закінчується захопленням фортеці, яка разом з містом переходить в руки Пугачова.

Прямо біля будинку коменданта Пугачов зчиняє розправу над тими, хто відмовився дати йому присягу. Він наказує стратити капітана Миронова і поручика Івана Ігнатовича. Гриньов вирішує, що він не буде присягати розбійникові і прийме чесну смерть. Однак тут до Пугачова підходить Швабрин і шепоче щось на вухо. Отаман вирішує не просити присяги, наказуючи повісити всіх трьох. Але старий вірний слуга Савельіч кидається в ноги до отамана і той погоджується помилувати Гриньова. Рядові солдати і жителі міста приймають присягу вірності Пугачову. Як тільки закінчилася присяга, Пугачов вирішив пообідати, але козаки витягли з комендантського будинку, де грабували добро, за волосся Василину Єгорівну, яка голосила по чоловікові і кляла каторжника. Отаман наказав вбити її.

“Капітанська дочка” скорочено 8 глава

Серце Гриньова не на місці. Він розуміє, що якщо солдати дізнаються, що Маша тут і жива, їй не уникнути розправи, тим більше що Швабрин прийняв сторону повстанців. Він знає, що вона ховається в будинку у попаді. Увечері прийшли козаки, надіслані відвести його до Пугачова. Хоч Петро і не прийняв пропозиції лжецаря про усілякі почесті за присягу, розмова між бунтівником і офіцером відбулася доброзичлива. Пугачов пам’ятав добро і тепер дарував у відповідь Петру свободу.

“Капітанська дочка” скорочено 9 глава

На ранок Пугачов при народі підкликав до себе Петра і сказав, щоб той відправився до Оренбурга і повідомив про його наступ через тиждень. Савельїч став клопотати про пограбоване майні, але злодій сказав, що пустить його за таку нахабність самого на кожухи. Гриньов і його слуга покидають Білогірськ. Пугачов призначає Швабрина комендантом, а сам вирушає на чергові подвиги.

Петро і Савельїч йдуть пішки, але їх наздогнав один з шайки Пугачова і сказав, що його величність жалує їм коня і тулуп, та полтину, але він її, мовляв, втратив.
Маша злягла і лежала у гарячці.

“Капітанська дочка” скорочено 10 глава

Приїхавши до Оренбурга Гриньов відразу доповів про діяння Пугачова в Білгородській фортеці. Зібралася рада, на якій всі крім Петра проголосували за оборону, а не напад.

Починається довга облога – голод і нужда. Петро на черговий вилазці в стан противника отримує від Маші лист, в якому вона благає врятувати її. Швабрин бажає на ній одружитися і тримає в полоні. Гриньов йде до генерала з проханням дати підмогу солдатів на порятунок дівчини, на що отримує відмову. Тоді Петро вирішується поодинці виручити кохану.

“Капітанська дочка” скорочено 11 глава

По дорозі до фортеці Петро потрапляє в караул Пугачова і його ведуть на допит. Гриньов чесно про все розповідає про свої плани баламутів і каже, що він вільний зробити з ним, що завгодно. Радники-головорізи Пугачова пропонують страчувати офіцера, але той каже, «милувати, так вже милувати».

Разом з розбійницьким отаманом Петро їде до Бєлгородської фортеця, в дорозі вони ведуть бесіду. Бунтівник говорить про те, що хоче йти на Москву. Петро в серці жаліє його, прохаючи здатися на милість государині. Але Пугачов знає, що вже пізно, і каже, будь що буде.

“Капітанська дочка” скорочено 12 глава

Швабрин тримає дівчину на воді та хлібі. Пугачов милує Швабрина, але дізнається, що Маша – донька коменданта. Спочатку він в люті, але Петро своєї чистосердечністю і цього разу домагається прихильності.

“Капітанська дочка” скорочено 13  глава

Пугачов дає Петру пропуск в усі застави. Щасливі закохані їдуть в батьківський дім. Вони сплутали армійський конвой з пугачовськими зрадниками і потрапили під арешт. У начальника застави Гриньов впізнає Зурина. Він розповів, що їде додому одружитися. Той відмовляє його, запевняючи залишитися на службі. Петро і сам розуміє, що його кличе борг. Він відправляє Машу і Савельіча до батьків.

Бойові дії підоспілих на виручку загонів розбили розбійницькі плани. Але Пугачова не могли зловити. Потім пішли чутки, що він лютує в Сибірі. Загін Зурина відправляють на придушення чергового спалаху. Гриньов згадує нещасні села, розграбовані дикунами. Військам доводилося відбирати те, що люди змогли зберегти. Прийшла звістка, що Пугачов спійманий.

“Капітанська дочка” скорочено 14 глава

Гриньов за доносом Швабрина був заарештований, як зрадник. Він не зміг виправдатися любов’ю, боячись, що Маша теж піддасться допитам. Імператриця, враховуючи заслуги батька, милувала його, але засудила до довічного заслання.  Маша зважилася їхати в Петербург і просити Імператрицю за коханого.

Волею долі Марія зустрічається раннім осіннім ранком з Імператрицею і розповідає їй все, не знаючи, з ким говорить. Тим же ранком за нею в будинок світської дами, де влаштувалася на час Маша, прислали візника з наказом доставити дочку Миронова в палац.

Там Маша побачила Катерину II і впізнала в ній свою співрозмовницю.

Гриньова звільнили від каторги. Пугачова стратили. Стоячи на пласі в натовпі він побачив Гриньова і кивнув.

Возз’єднані люблячі серця продовжили рід Гриньових, а в їх Симбірській губернії під склом зберігався лист Катерини II з помилуванням Петра і похвалою Марії за розум і добре серце.