«Касида про сон під зорями» аналіз вірша

«Касида про сон під зорями» Лорка аналіз

У вірші «Касида про сон під зорями» сильніше відчувається авангардистський складник поезій Лорки. Остання збірки поета «Тамаритянський диван», до якої входить «Касида про сон під зорями», засвідчила засвоєння поетом арабської культурної традиції. Характерним прийомом збірки стає стилізація — використання форм і розмірів арабської поезії. Проте новаторство Лорки виявилося не лише в їх модерністському оновленні, а й використанні техніки художників-сюрреалістів.

У поета все стає мінливим і рухомим: дівча, що прикинулося жасминовим биком; присмерк бика, що реве багряно; небо — слон здоровий; жасмин — вода без крові; дівча — то вітка ночі росяна, всередині в бику — скелет дівочий; кістяні гаки чи то люди сонні… У незрозумілому поєднанні ці образи викликають відчуття страху. Метафори вірша можна відчути, але пояснити їх практично неможливо.

«Касида про сон під зорями» — це ода пантеїстичній картині світу. У вірші стверджується взаємозв’язок життя і смерті як основа буття всього сущого. Людина і навколишній світ тлумачаться як нероздільно пов’язані. Земне буття людини може скінчитися і проявитися на новому щаблі й у нових формах.

Природні явища сили і стихії, які персоніфікуються у вірші — бик, жасмин, небо тощо. Приклади персоніфікації природних сил і стихій — «Бик — присмерк, що реве багряно»; «Небо — слон здоровий»; «Про пісок із гарячого півдня, // Що сумує без білих камелій // І так слізно їх просить, бідний…»

Людська свідомість може витворити найхимерніші фантазії, асоціації; людина розчиняється в людині, у природі.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *