Київська Русь терміни та поняття ЗНО

Хто такі Варяги?

Варяги (від давньоскандинавського «норманські воїни, що служили у візантійських імператорів») — дав­ньоруська і візантійська назва жителів Скандинавії, відомих у Зах. Європі під іменем норманів. У ІХ-ХІ ст. в. наймалися на службу до руських князів, воювали, виконували функції послів, торгували на шляху «з в. у грёки». Значна частина з них сприймала мову і к-ру слов’ян і асимілювалася. Уперше згадуються в «Повісті минулих літ», де вміщено розповідь про «закликання в.». Востаннє згадуються в літописі 1036. Переносно — чужинці.

Хто був великий князь?

Великий князь — найвищий князівський титул у Київській державі. У Х-ХІІІ ст. титул належав до київських князів. З ХІІІ ст. такий титул мали галицько-волинські та володимиро-суздальські князі. У XIV- XVI ст. титул великого князя носили володарі Великого князівства Литовського.

Гості — купці, які торгують з далекими країнами.

Данина визначення:

Данина — у стародавні часи назва натурального або грошового податку, що сплачувався підкореними племенами своїм переможцям. У IX ст. київські князі перетворили д. на прямий держ. податок, що сплачувався всім населенням держави. Первісною формою його збору було полюддя. Княгиня Ольга упорядкувала систему збору д., яка була перетворена на постійний держ. податок у різних формах д.: устави, уроки, оброки. У XIV ст. населення сплачувало и на користь удільних князів, а з XV ст. — на користь землевласників. Після відновлення Укр. держави д. у формі податків сплачували селяни та міщани на потреби України. Значна частина коштів, особливо у XVIII ст., відсилалася до імператорської рос. скарбниці.

Повстання древлян:

Деревлян (древлян) повстання — найперше повстання у Київській державі, яке згадується у письмових джерелах. 945 київський князь Ігор зробив спробу повторно взяти данину (полюддя) з племені деревлян. Дерев­ляни на чолі з князем Малом підняли повстання і вбили Ігоря. 946 княгиня Ольга придушила дане повстання, спалила Іскоростень (тепер Коростень Житомирської обл.), але мусила врегулювати збирання данини, визначити її розміри та встановити місце для її збирання — погости.

Держава у широкому розумінні:

Держава — у широкому розумінні — будь-яка існуюча колись або нині стала соціально-політична струк­тура, що відтворює на певній території упродовж тривалого часу власну систему сусп. відносин, норм, цінностей та ідеалів. Сучасна держава Україна існує з 1991 р.

Десятина визначення:

Десятина — 1) у Київській державі відрахування на користь церкви з доходів усіх князівських володінь та прибутків усіх землевласників. Уперше встановив князь Володимир після хрещення України-Русі для утриман­ня Десятинної церкви. У період монголо-татарської навали десятиною називалася данина, яку окупанти стягува­ли з населення Київської держави. У пізніші часи десятина збиралася для утримання парафіяльних храмів. У ХVІІ-ХVІІІ ст. сплата десятини припинилася; 2) міра площі в Російській імперії — 1,09 гектара.

Династія визначення:

Династія (від гр. «влада, панування») — ряд монархів з одного й того ж роду, які змінюють один одного на троні за правом спадкування. Переносно — кілька поколінь однієї родини, майстрів своєї справи.

Що таке дитинець?

Дитинець — найстаріша укріплена частина середньовічного міста, фортеця в центрі міста, укріплена стінами, валами та ровами.

Що таке закони-приписи?

Закони — приписи, обов’язкові до виконання всіма людьми або певною групою. Князь Володимир був першим упорядником руських законів. Ярослав Мудрий уклав писаний збірник законів — «Правда Ярослава».

Знамення значення:

Знамення — знаки князівської власності, що ними позначали держ. володіння. Встановлені за часів правління княгині Ольги.

Ідол визначення:

Ідол (від гр. «зображення, образ, подоба») — об’єкт культу, предмет, який начебто уособлює божество, зображує його або є ним. Як пережиток тотемізму зберігся у всіх релігіях (у православ’ї — ікони, в католицизмі — статуї). Переносно — предмет безрозсудного сліпого поклоніння.

Що таке капище?

Капище — місце поклоніння язичницьким богам, споруда з дахом над ідолами; святилище. Мали вигляд камінної вимостки або заглиблення у землі. Більшість з них існувала просто неба, у центрі були жертовники та масивний стовп, на якому стояв ідол.

Київська Русь в історії України:

Київська Русь (Київська держава) — назва давньоукраїнської держави з центром у Києві, яка виникла на рубежі VIII—IX ст. внаслідок тривалого процесу екон., політ, та етнокультурної консолідації східнослов’янських племінних князівств і у різних формах існувала до середини XIII ст. У її історії можна виділити три періоди: ^становления та розвитку держ. структур (кінець VI11-Х ст., князі Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав); 2) період найбільшого піднесення і розвитку К. Р. (кінець Х-ХІ ст., князі Володимир Великий і Ярослав Муд­рий); 3) період політ, роздробленості Київської держави (кінець XI — середина XIII ст., найвидатніші князі Во­лодимир Мономах і Мстислав Вел.). Провідне місце в економіці держави посідало сільське господарство, важ­ливе місце займало ремесло, розвивалася торгівля. Політ, й адмін. система Київської Русі базувалися на князівсько- дружинному устрої при тривалому збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Більшість су­часних істориків, етнографів, мовознавців доводять, що це була давньоукраїнська держава. Прямим спадкоємцем політ, та культ, традиції Київської держави стало Галицько-Волинське князівство, яке продовжило ранній період укр. державності.

Що таке князівство?

Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем. У Київській державі перші к. виникли у IX — на поч. X ст., називалися землями, іменувалися за назвою гол. міста, поділялися на уділи. Для означення деяких вел. монархічних держав у X—XVI ст. вживася термін «вел. к.». 1471 перестало існувати останнє укр. держ. утворення періоду середньовіччя — Київське к.

Князь визначення:

Князь — глава держави-князівства або окремого політ, об’єднання у багатьох слов’янських народів. До IX ст. к. називали воєначальників племен чи союзу племен, які виконували деякі судові й адмін. функції. У середині IX ст. суть влади к. змінилася, набрала монархічного характеру і поступово стала спадковою. К., що очолював Київську державу, мав титул вел. к. Князівська влада мала свої особливості в різних князівствах. На­приклад, у Галицько-Волинському князівстві владу к. обмежувала боярська рада. Укр. князі у Вел. князівстві Литовському втратили держ. владу і претворилися в XV ст. на впливових земельних магнатів.

Монета визначення:

Монета (від лат. «монета») — карбований злиток металу певної форми, ваги та проби, що є узаконеним за­собом обігу і платежу. Перші м. в Україні почали карбувати за часів князя Володимира — срібники та златники.

Печеніги на території України

Печеніги (від тюркського «беченеги») — об’єднання тюркських та ін. племен у заволзьких степах (VІІI-IX ст.), У 90-х рр. IX ст. переселилися у Пн. Причорномор’я. Кількість п. в укр. степах відчутно збільшилася після падіння Хозарського каганату. 968 вперше напали на Київ. 972 розбили біля дніпровських порогів нечис­ленну дружину князя Святослава (з його черепа нібито була зроблена чаша, з якої пив хан Куря). Наприкінці X — на поч. XI ст. посилили натиск на Русь. Князь Володимир для б-би з ними наказав збудувати ряд укріплених замків. Останній похід відбувся 1036, коли п. зазнали нищівної поразки від військ Ярослава Мудрого. Після цьо­го про них майже не згадується в літописах. Осн. видом госп. діяльності п. було кочове скотарство, в деяких місцях переходили до напівосілого способу життя. Останній раз згадуються 1168 у складі Чорних клобуків.

Племінні союзи визначення

Племінні союзи — об’єднання племен, які склалися у УИ-Х ст. На території України мешкали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни (дуліби, бужани), сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хор­вати). Згадуються в «Повісті минулих літ», назви перестають вживатися в XI ст.

Що таке погост?

Погост — у первісному значенні, гостинний двір, на якому зупинявся князь, духовні особи, а також купці (гості). З середини X ст. стали адмін.-терит. одиницями. На чолі п. стояла посадова особа, що відповідала за ре­гулярну сплату населенням податків. В ХІ-ХГУ ст. їх було кілька десятків чи сотень. Очевидно, у них зупинявся князь з дружиною під час полюддя, а також у разі розгляду судових справ.

Що таке полюддя?

Полюддя (від «ходіння по людях») — щорічний об’їзд у Київській державі князем з його дружиною влас­них володінь і підлеглих племен з метою збирання данини у Х-ХІИ ст. Збирали п. натурою (хутрами, медом, воском) або грішми. Розмір не був визначений, що вело до зловживань. Після повстання деревлян 945 княгиня Ольга упорядкувала стягнення данини та визначила пункти для її збирання.

Руська правда Ярослава Мудрого:

«Руська правда» — зб. норм давньоруського права, складені переважно в ХІ-ХІІ ст., найважливіше дже­рело для вивчення сусп. відносин, історії та правової системи Київської держави. Деякі дослідники відносять її навіть до VII ст., більшість — пов’язують з Ярославом Мудрим («Найдавніша правда»). Початковий текст до нас не дійшов. Сини князя доповнили і змінили її, створивши т. зв. «Правду Ярославичів». Відомо 106 списків «Р. п.» (ХШ-ХУІІ ст.), їх прийнято поділяти на три редакції — Коротку, Розширену та Скорочену. Коротка редакція (43 статті) є найдавнішою — «Правда Ярослава» або «Найдавніша правда», «Правда Ярославичів» або «Статут Ярославичів», «Покон вірний» і «Урок мостникам». Норми «Найдавнішої правди» відбивають відносини ранньосередньовічного періоду. «Правда Ярославичів» спрямована на захист князівського маєтку, земельної власності князя тощо. Система покарань була досить проста і м’яка, найпоширеніші покарання — грошові: вира і продаж. Смертна кара не записана у «Р. п.», але літописи свідчать про її застосування за виступи проти князівської влади і зраду князя. У Київській Русі не було окремих судових органів. Судові функції вико­нували представники адміністрації, включаючи самого князя.

Що таке скрипторій?

Скрипторій (від лат. «переписувач, писар») — за середньовіччя майстерня в монастирях, у якій перепису­вали книги. Ярослав Мудрий створив у Києві при Софійському соборі с., де було переписано чимало книг.

Що таке срібник?

Срібник (срібляник) — назва перших срібних монет, що карбувалися у Київській Русі наприкінці X- на поч. XI ст. Для виробництва використовувалося срібло арабських монет. Гол. причиною карбування власних монет було намагання київських князів зміцнити міжнародний авторитет Русі. Випускалися князями Володимиром Вел., Святополком Володимировичем (Окаянним), Ярославом Мудрим. Перші випуски нагадува­ли візантійські монети, в XI ст. зображення Ісуса Христа було замінено тризубом — вел. родовим знаком Рюриковичів, який також був гербом Київської держави. С. не відігравали помітної ролі у грошовому обігу Київської Русі.

Становища визначення:

Становища — місця для тимчасової зупинки княжої дружини під час полюддя, що передбачалися для збору не звичайної данини, а лише тієї, яка призначалася для продажу Візантії. Закладалися княгинею Ольгою у Деревлянській землі.

Християнство на території України

Християнство (від імені Христа) — одна з трьох світових релігій, яка виникла в І ст. у Палестині. Віра в Бога- отця, Бога-сина, Бога-духа в одній особі, пришестя Спасителя. Християнами були князі Аскольд та Ольга. Як державна релігія прийнята в Київській державі за часів князя Володимира у 988році.

Шлях з варягів у греки історія:

«Шлях з варягів у греки» («Гр. шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської держави, що зв’язував пн. р-ни країни з пд. руськими землями і Скандинавію з Візантійською імперією. Виник наприкінці IX -на поч. X ст. Руські купці долали шлях з Києва до Константинополя за 30-40 днів. Вони возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, рабів, хутро, мед, віск, а також товари зі Скандинавії та Прибалтики, назад привозили вина, прянощі, фрукти, тканини, ювелірні вироби, скляний посуд. «Шлях» мав велике значення для розвитку і внутр. торгівлі, сприяв об’єднанню племен навколо Києва. Найбільше значення мав у X — першій третині XI ст. Був зв’язаний з ін. водними шляхами Київської держави. В ХІ-ХІІ ст. унаслідок хрестових походів, які встано­вили зв’язки зі Сходом через Середземне море, цей шлях втратив своє значення.

Язичництво визначення:

Язичництво (поганство) — релігії, для яких характерними є віра в багатьох богів, поклоніння явищам природи, предметам тощо.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *