«Книжковий злодій» скорочено

«Книжковий злодій» скорочено читати онлайн українською Ви можете за 8 хвилин.

«Книжковий злодій» короткий зміст (переказ)

«Книжковий злодій» («Книжкова злодюжка») — роман Маркуса Зусака 2006 року. Перебував у списку «The New York Times Best Seller list» понад 230 тижнів.

Дія відбувається в нацистській Німеччині, починаючи з січня 1939 року. Оповідання ведеться від імені Смерті. Головна героїня роману — дев’ятирічна Лізель Мемінгер, що стає старше в міру розвитку сюжету. У Лізель нелегка доля: її батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, без вісті пропав, а мати, не в силах доглядати за дівчинкою і її братом, вирішує віддати дітей на виховання прийомним батькам, тим самим рятуючи їх від переслідування нацистських властей. По дорозі до нового будинку брат Лізель вмирає важкою смертю від хвороби, це відбувається прямо на очах у дівчинки, залишаючи важке враження на все життя. Брата Лізель ховають на кладовищі, де дівчинка і підбирає свою першу в житті книгу — «Повчання могильникам».

Незабаром Лізель приїжджає в неіснуюче містечко Молькінг до своїх нових прийомних батьків Гансу і Розі Хуберманам (вони працюють маляром і прачкою, відповідно), які живуть на Хімелль-Штрассе (що в перекладі означає «Небесна вулиця»). Роза зустрічає дівчинку не надто привітно, але Лізель незабаром звикає до тутешньої манери спілкування і зближується з прийомною матір’ю, зрозумівши внутрішню доброту Рози, приховану під нальотом брутальності. Зате з Гансом у дівчинки складаються прекрасні відносини і настає повне взаєморозуміння. Крім того, Хуберман — антифашист, що грає важливу роль при розвитку подій. Проживаючи на хіммелі-Штрассе, Лізель швидко заводить собі нових друзів, одним з яких стає Руді Штайнер, сусідський хлопчисько, якому судилося стати її найкращим другом. Руді не дають спокою лаври великого спринтера Джессі Оуенса, темношкірого атлета, яка розбила теорії нацистів про перевагу білої раси і завоювала чотири золоті медалі на Берлінській олімпіаді. Але про свого кумира він, зі зрозумілих причин, може розповісти тільки Лізель. Друзі разом ходять в школу, грають в футбол, крадуть їжу від голоду — всі події свого життя вони переживають разом.

У міру розвитку сюжету Ганс вчить Лізель читати, виводячи букви фарбою на стіні підвалу. Читання так захоплює її, що вона починає красти книги, з неї виходить справжня «книжкова злодюжка». Першою викраденою книгою стає «Потиск плечей», яку Лізель стягнула з попелища на площі, де фашисти спалювали книги «расово неповноцінних» авторів. Потім дружина бургомістра віддає Лізель книгу «Свистун». У міру розвитку сюжету, автор розвиває думку про те, що книги для Лізель значать набагато більше, ніж здається. Вони підкріплюють її душу, дають їй їжу для розуму і грунт для розвитку. Книги — єдина відрада в нелегкому житті дівчинки. У кульмінаційній частині роману у Лізель з’являється новий друг — Макс Ваттенбург, єврей-втікач, який  тимчасово оселився у Хуберманів, що ховають його в підвалі власного будинку від нацистів. Батько Макса врятував Гансу Хуберману життя під час Першої світової війни і той вважає за потрібне повернути борг загиблому товаришеві, рятуючи його сина. Макс і Лізель зближуються, самі того не помічаючи. Поступово вони стають друзями, і Макс дарує Лізель книгу, що складається з його власних малюнків і написів. За іронією долі, Макс пише дану книгу, зафарбувавши сторінки книги Гітлера Майн Кампф, лейтмотивом твору є слова Лізель: «У тебе волосся з пір’я», вимовлені нею в момент, коли вона вперше побачила Макса. Між ними встановлюється духовний зв’язок, вони прив’язуються один до одного на все життя. У 1942 році Макс все ж покидає будинок на Хімелль-Штрассе, коли виникає загроза його виявлення. Через якийсь час його ловлять і відправляють в концентраційний табір недалеко від Мюнхена.

Все життя Лізель пронизане подіями Другої світової війни. У сюжеті роману відбивається все: ідея фашистів, гоніння євреїв, поділ німецького народу на дві половини — тих, хто вступив в НСДАП і тих, хто проти ідеології Гітлера. Хубермани показані як звичайна німецька родина, що не розділяє фашистські погляди, але в той же час боїться сказати що-небудь проти, тому що наслідки можуть бути незворотними. Лізель — жертва свого часу. Дівчинка, яка ненавидить Адольфа Гітлера, який занапастив всю її сім’ю (рідну, а згодом і прийомну), не може зробити зовсім нічого. Вона на власні очі бачить все приниження, які припадають зазнавати людям, що не належить до арійської раси, і все це тяжким каменем лягає їй в душу. Книга закінчується трагічно — вночі на Хімелль-Штрассе обрушуються бомби і в живих залишається лише одна Лізель, яка в ту ніч сиділа в підвалі, де заснула, коли записувала свою історію. Лізель, якій на той момент вже п’ятнадцять років, забирає до себе бургомістр з дружиною. Потім з війни повертається батько Руді Штайнера Алекс, який володіє ательє і Лізель часто йому там допомагає. Там же її знаходить Макс, який повернувся зі звільненого концтабору.

В епілозі Лізель, будучи заміжньою і вже літньою жінкою, живе в Австралії в Сіднеї. Туди ж до неї навідується Смерть, яка показує, що знайшла її книгу. Перш ніж забрати Лізель він повідомляє їй свою найголовнішу таємницю: «Мною оволодівають люди».

«Книжковий злодій» композиція

Роман побудований незвичайним чином — розповідь ведеться від імені Смерті, яка у автора є чоловіком. Смерть є досить розпливчастий образ, проте її присутність в романі відіграє важливу роль. Смерть розповідає про свою нелегку роботу і часто дає свої власні коментарі з приводу того, що відбувається в книзі.

Роман розділений на десять частин, кожна з яких має власну назву. Заключна, десята частина, називається так само, як і сама книга — «Книжковий злодій».

«Книжковий злодій» головні герої

  • Смерть (як оповідача)
  • Лізель Мемінгер
  • Роза Хуберман, «Мама»
  • Ганс Хуберман, «Тато»
  • Руді Штайнер
  • Макс Ванденбург
  • Ільза Герман

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: світова література

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *