«Конотопська відьма» цитатна характеристика героїв

конотопська відьма квітка-основяненко

«Конотопська відьма» цитати до образів розкривають характери героїв, їх риси характеру та поведінки.

«Конотопська відьма» цитатна характеристика героїв

· «…А як сонце заходить, так вона і молодіє, а у саму глупу північ стане молоденькою дівчиною, а там і стане стариться і до сход сонця вп’ять стане стара, як була учора…» Явдоха Зубиха

· «Вона хазяйка невсипуща, сама й около коров, сама й у полі при косарях і при женцях, а зимою у винниці сама догляда і се борошно скупує». Олена Йосипівна

· «Вона дівка-козир, чи одежею, чи, на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до ката…» Олена Йосипівна

· «…Дванадцять год учився у дяка в школі: у год вчистив граматику, два годи вчив часловець, півчварта года сидів над Псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та пів’ята года вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах». Прокіп Пістряк

· «…Він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розшукаєш». Прокіп Пістряк

· «…А він більше тридцяти ліку не знав, а козака ні однісінького у твар не знав і не тямив, хто з них Демко, а хто Процько». Микита Забрьоха

«…Як скочить із-за стола, як вибіжить з хати! Аж тут батрак вже держить його коня, і вже осідланого: він мерщій на коня та навтікача побіля хат; тільки й чує, що люди з нього регочуться, йому ще й більш стидно ще й більш коня поганя…» Микита Забрьоха

· «…Хто у шинок, хто у солому після такої муштри спочивати, а інші мотнулись на вгороди дівчат полохати…» Козаки

· «Од горілки нічого не баче, / Й на криласі не вміє співати, / І Псалтиря забув читати, / Тільки й вміє школярам субітки давати». Симеон

· «…Вона змолоду давила зінське щеня; зніма остуду, переполох вилива, злизує від уроків, соняшниці заварює… і чого-то вона не знала?» Пріська Чирячка

· «…Та у Чернігові аж п’ять кіп протряс, щоб його не держали та відпустили оженитись… що він, вирвавшись з Чернігова, біг як скажений до свого хутора, біг і ніч, і день, і коня занапастив, і сам, аж засапавшись, ускочив у хату…» Дем’ян Халявський

«Конотопська відьма» характеристика Солохи

Опис Солохи «Там годів сорок дівка, а звали її Солоха. Бідна та пребідна: ні одежі у неї не було і нічого. Так ще на одне око сліпа, від паршів волосся повилазило, і голова голісінька, як долоня; уся шия в чиряках та в пістряках, аж тече; на щоці огник; зубів недолік, горбатенька і правої скарлюченої руки до рота не піднесе»

«Солоха! Дівка гарна, чепурна, одягна… бо що було на ній до вінця позичено, чи плахта, чи свита, чи намисто, чи скиндячки, то усе люди своє пізнімали, а вона й зосталась голомоза, боса, сорочка чорна, дірява, розхристана, і тільки що шматком старої плахти зап’ялась та й годі»

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *