“Легенда про дівчину-Україну” аналіз

Аналіз народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.

Жанр: народна легенда.

Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».

Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.

Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.

Народна легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну i порядок, росіяни – владність, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики… Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

– Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

– Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина – Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.