Леонід Кисельов «Царі»

Аналіз вірша Леоніда Кисельова «Царі» наведений в цій статті.

Леонід Кисельов «Царі» аналіз

Вірші «Царі» вперше були надруковані в книзі Леоніда Кисельова «Тільки двічі ми живемо», яку було видано в Києві в 90-х рр. XX ст.

Літературний рід — лірика.

Жанр — ліричний вірш.

Вид лірики — громадянсько-патріотична лірика.

Мотив — засудження правлячої верхівки держави.

Художні засоби: епітети (цари плохие, державний конник, …), метонімія (Не Петр, а те голоднне, босме в болоте основали Петроград), метафори (в болоте основали Петроград, …) тощо.

Віршовий розмір — ямб.

Римування — перехресне.

Юний поет дозволив собі критично написати про Петра І, посилаючись на Тараса Шевченка. Нечувана зухвалість викликала миттєву реакцію: на вірш школяра накинувся в газеті «Літературна Росія» один із провідних літературознавців, член-кореспондент Академії наук СРСР Дмитро Благий. Він заявив, що «поету-десятикласнику не годиться так писати про великі святині».

Отже, перша в житті публікація Леоніда Кисельова викликала серйозний резонанс. Сам же поет поставився до повчань «ідеологічного метра» з властивою йому іронією, і написав на свій вірш самопародію.

Леонід Кисельов «Царі» 

Еще мальчишкой удивлялся дико:
Раз все цари плохие, почему
Царя Петра зовем Петром Великим
И в Ленинграде памятник ему?

Зачем он нам, державный этот конник?
Взорвать бы, чтоб копыта — в небеса!
Шевченко, говорят, “односторонне
Отнесся”… Нет, он правильно писал:
“Це той “первий”, що розпинав
Нашу Україну…”

Не Петр, а те голодные, босые
В болото основали Петроград.
За долгую историю России —
Ни одного хорошего царя.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *