“Лісова пісня” аналіз твору

«Лісова пісня» аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет та композиція, проблематика.

“Лісова пісня” аналіз твору (паспорт)

Автор –  Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

Рік написання – 1911

Літературний рід: драма.

Жанр: драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднано з фантастичним, є каз­кові персонажі).

Художній напрям: модернізм: неоромантизм.

У драмі-феєрії «Лісова пісня» оспівано красу Волині. Саме на Волині відбуваються події твору.

“Лісова пісня” тема та ідея

Тема “Лісова пісня”: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Ідея “Лісова пісня”: оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання.

Провідний мотив: Утвердження думки про високе покликання людини, її гармонійність, цілісність і безсмертя людської душі.

Головний конфлікт “Лісової пісні”: зіткнення духовно–піднесеного й матеріально–приземленого

Головні герої “Лісова пісня”

1) селяни:

• Лукаш – молодий хлопець, у якого закохується Мавка
• Лев – дядько Лукаша. Чоловік є символом єдності людини та природи.
• мати Лукаша,
• Килина – молода дівчина, яка стала дружиною Лукаша. У її образі втілено бездуховність та обивательську обмеженість

2) жителі лісового царства:

• Мавка,
• Лісовик. Символізує старість та поміркованість.
• Водяник,
• Перелесник – залицяється до Мавки. Він є символом молодості та волі
• Русалка;

Другорядні герої: Той, що греблі рве; Той, що в скалі сидить; Русалка Польова, Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні.

Проблематика «Лісова пісня»

В основу драми Лесі Українки “Лісова пісня” покладено таку вічну проблему – людина і природа.

Також у “Лісовій пісні” можна виділити такі проблеми:

• проблема добра і зла
• людини і мистецтва.
• проблема самозради
• проблема кохання, краси людських взаємин
• сутності щастя.

“Лісова пісня” історія написання

Цей твір був написаний всього лише за 12 днів липня у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Прототипами реальних образів у драмі-феєрії були волинські селяни, подібні Левові Скулинському, розповіді якого письменниця ще дитиною слухала в Нечимному. Головним джерелом, з яких письменниця черпала матеріали для своєї драми, були реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості.

“Лісова пісня” композиція

Композиційно цей твір складається з прологу і 3 частин. Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він вводить читача у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють волинські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже ставлення «водяного роду» до людини.

Зав’язка: Мавка прокидається від зимового сну, коли чує як грає на сопілці сільський парубок Лукаш.

Розвиток дії: молодиця Килина в усьому протистоїть Мавці — уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватається до Килини, Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ.

Кульмінація: Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Відбувається найбільша
боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу.  Розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.

Розв’язка: Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки. Звучить останній монолог Мавки.

Сюжет “Лісова пісня”

Особливістю сюжету в “Лісової пісні” є поєднання в ній світу природи й людини.

Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій послідовності: Мавка пробуджується від зимового сну — до лісу приходить Килина — Мавка повертає людську подобу Лукашеві — Перелесник обіймає вогнем вербу.

Перша дія. Старезний, предковічний ліс на Волині — до дуба, що на широкій лісовій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його небіж Лукаш — від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лу-каша на сопілці — Лукаш збирається наточити соку з берези, проте Мавка зупиняє його, адже береза — її сестра, а сік її — то кров — Мавка й Лукаш закохуються, перший поцілунок — Лукаш розповідає про те, що восени його хочуть оженити, від чого Мавка засмучується.

Друга дія. Пізнє літо — мати докоряє Лукашеві, що він все грає, а ро­бота стоїть — коли на подвір’ї з’являється Мавка, мати Лукаша каже їй, що не гоже дівці упадати за парубком, проте лісовій красуні ці людські міркування не зрозумілі — за Мавку заступається дядько Лев, аби його сестра не називала Мавку відьмою

— мати дає Мавці серпа й загадує жа­ти — Мавці не вдається цього зробити, бо з жита виринає Русалка По­льова й благає сестрицю не губити її красу — Мавка, щоб хоч якось ви­правдати себе перед матір’ю Лукаша, ріже собі руку серпом — на полі з’яв­ляється мати з молодицею й лає Мавку за неробство — приходить Лукаш і допомагає молодиці жати — Лукаш проводжає Килину додому

— за­смучена Мавка плаче біля озера й просить Лісовика зробити її такою, як була; Лісовик вбирає її в багряницю й срібний серпанок, у цей момент з’являється Перелесник і кружляє Мавку у вирі шаленого танцю — рап­том із землі зявляється страшне Марище і вмовляє Мавку піти з ним у далекий край, де «ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій» — тут з’являється Лукаш; побачивши бліду Мавку, каже: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?»

— Лукаш поспішає до хати й просить матір готувати хліб для старостів, бо завтра буде сватати Килину — почувши ці слова, Мавка зриває із себе багряницю й просить Марище забрати її із собою — вони зникають під землею.

Третя дія. Хмарна осіння ніч — біля хати Лукаша чорніє постать Мавки — з лісу виходить Лісовик і дивується, що Мавка тут, а не в «То­го, що в скалі сидить» — Мавка пояснює, що саме він визволив її своїм злочином, перетворивши Лукаша на вовка — почувши вовче виття, яке доходило до кам’яної печери, Мавка розповідає, що прокинулась і си­лою чарівних слів урятувала Лукаша, повернувши йому людську подо­бу

— мати докоряє Килині, що та довго спить і погана господиня — Ки-лина, вибігши по воду, помічає постать Мавки й запитує, чого та при­йшла — Мавка відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» — Килина говорить: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» — Мавка раптом перетво­рюється на вербу — з лісу виходить Лукаш, на нього накинулася Кили­на й обізвала п’яницею, він відповів: «Мовчи! Не скигли!» — на запитан­ня Лукаша, куди подівся дядьків дуб, вона відповіла, що продала куп­цям, щоб не вмерти з голоду — з хати вибігає мати й радіє синові, скар­житься на тяжке життя з «отою відьмою»

— Лукаш докоряє матері, що їй судилося бути відьомською свекрухою — до них підходить хлопчик із сопілкою, зробленою з верби-Мавки, і просить Лукаша заграти на ній — Лукаш починає грати й чує голос Мавки, випускає з рук сопілку й запитує в Килини, що то за верба

— Килина просить Лукаша зрубати вербу, Лукаш ударив раз по стовбуру, замахнувся вдруге й опустив ру­ки — тут кинулася Килина, вихопила сокиру й замахнулася — у цю мить метеором-вогнем з неба злетів Перелесник і обійняв вербу, спа­лахнув вогонь і, досягнувши верховіття, перекинувся на хату — мати й Килина виносять із хати добро разом із Злиднями

— Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село — Лукаш не погоджується — Килина йде геть — аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем — Мавка ні в чому не звинувачає Лу­каша. Т

вір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (Лукаш починає грати, тьмяний зимовий день зміняється на ясну вес­няну ніч, Мавка спалахує давньою красою в зорянім вінці, Лукаш ки­дається до неї, білий цвіт огортає закохану пару, переходить у заметіль, коли завірюха вщухла, стає видно Лукаша, що сидить сам, прихилив­шись до берези, на його вустах щаслива усмішка, очі заплющені, з неба падає сніг).

Чого навчає твір “Лісова пісня”?

Ця драма-феєрія Лесі Українки навчає любити природу, пізнавати її закони, з повагою відноситися до й багатств. У п’єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.

“Лісова пісня” аналіз до ЗНО головне

• драматичний твір
• драма-феєрія (філософська драматична поема)
• модернізм: неоромантизм
• прогол (провесінь) і три дії ( три окремі пори року – рання весна, пізнє літо, пізня осінь)
• зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
• оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання.
• вірність своєму призначенню як основа гармонійного буття

“Лісова пісня” аудіокнига (скорочено)