«Маленький горбань» головні герої

Маленький горбань — оповідання Спиридона Черкасенка, головні герої якого переживають нелегкі часи, але як завжди хтось незважаючи на життєві труднощі залишається добрим і чуйним, а хтось проявляє жорстокість.

«Маленький горбань» Черкасенко головні герої

  • «Павлик» — горбатий хлопчик
  • «Дід Антип» — дідусь Павлика
  • «Мама» — неня Павлика
  • «Дівчатка» — подруги Павлика
  • «Захарко» — хлопчик-пустун
  • «Тітка Явдоха» — мама Захарка
  • «Хлопці» — компанія слобідських хлопчаків

Павлик — маленький український хлопчик, який через свою фізичну ваду мусить притерпіти домагання довколишніх, але залишається дитиною з відкритою душею та з чистими й благородними помислами.

Онук старого шахтаря Антипа незвична дитина. Павлик був маленьким, худеньким, а на спині в нього виріс великий горб. Хлопчик дуже хотів пограти з хлопцями, але дідусь не пускав його туди, бо знав, якими жорстокими можуть бути малі розбишаки. Проте дівчатка зовсім не помічали незвичну зовнішність Павлика. Вони любили дивитися в його великі лагідні сині очі, коли хлопчик розповідав їм безліч різних історій та казок. Заводій усіх дитячих ігор і бійок Захарко завжди намагався хоч чимось дошкулити Павлику. Він дражнив хлопчика горбанем, знущався з його безпомічності. Якось у свято діти вирішили піти у степ. Павлик уже бував тут. Йому подобалося ковзати чобітками по цілині, дихати на повні груди запашним повітрям, стежити за сріблястими хмарками. У степу хлопчик забував про вбогу шахтарську халупу і своє життя каліки. Йому хотілося піднятися високо до жайворонків, щоб разом з маленькими пташками оглядати землю. Душа хлопчика жила у хворому, скаліченому тілі, але залишалася вона доброю, люблячою. Павлик умів пожаліти і беззахисну тваринку чи птаха, і свого кривдника Захарка.

Захарко — доволі жорстокий хлопчик. Він не пожалів майбутніх пташенят, ледь не скалічив Павлика. Меткого, міцного, здорового Захарка, здавалося, не могли виховати ні штурхани матері, ні ремінець діда Антипа. Від розправи він міг сховатися у шахті, залізти на високу драбину. Здається, Захарко нікого не боявся, ні на що не зважав. І яким було здивування діда Антипа і матері Захарка Явдохи, коли діти подружилися. Те, що не могло зробити покарання, зробило добре ставлення хлопчика-каліки Павлика до забіяки Захарка.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *