Слов’янські боги – Сварог, Перун, Даждьбог, Лада, Стрибог, Велес.
Давньослов’янський міф про створення світу
На початку часу світ перебував у пітьмі. Та Всевишній явив Золоте Яйце, в якому знаходився Рід — Батько всього сущого.
Рід народив Любов — Ладу-матінку і, силою Любові зруйнувавши свою темницю, породив Всесвіт — безліч зіркових світів, а також наш земний світ.
Сонце вийшло тоді з обличчя Його.
Місяць світлий — з грудей Його.
Зірки часті — з очей Його.
Зорі ясні — з брів Його.
Ночі темні — з дум Його.
Вітри буйні — з подиху…
(«Книга Коляди»)
Так Рід породив усе, що ми бачимо навкруги,— все, що при Роді, все, що ми звемо Природою. Рід відділив світ видимий, тобто Яв, від світу невидимого, духовного — Нові. Рід відділив Правду від Кривди.
У колісниці вогняній Рід утвердив Грім гримлячий. Бог Сонця, що вийшов з обличчя Рода, був утверджений у золотому човнику, а Місяць — у срібному. Рід випустив зі своїх вуст Дух Божий — птаха Матір Сва. Духом Божим Рід народив Сварога — Небесного Батька. Сварог закінчив створення світу. Він став хазяїном земного світу, владикою Божого Царства. Сварог утвердив 12 столпів, що підпирають небосхил.
Рід став Небесним Джерелом і породив води Великого Океану. З піни вод Океану з’явилася Світова Качечка, що породила багатьох богів-ясунів і демонів-дасунів. Рід народив Корову Земун і Козу Седунь, молоко яких розлилося і стало Молочним Шляхом. Потім він створив камінь Алатир, яким він і став збивати це молоко. З отриманого таким чином масла й була створена Мати Сира Земля.
