Михайло Драгоманов хронологічна таблиця

Михайло Драгоманов хронологічна таблиця життя і творчості відомого українського історика викладена в цій статті.

Михайло Драгоманов хронологічна таблиця

1841, 18 вересня – Михайло Драгоманов народився в Гадячі на Полтавщині в родині дрібних дворян. Мав братів Івана й Олександра та сестру Ольгу (літературний псевдонім – Олена Пчілка, мати Лесі Українки).

1849–1853 – навчався в Гадяцькому повітовому училищі. Любив латину, римську й нову історію, математику. «Наталку Полтавку» знав напам’ять і виконував – з усіма піснями – перед дворовими дівчатами.

1853–1858 – навчався у Полтавській гімназії. Виключений із останнього класу «за дерзость».

1859 — вступив на історико-філологічний факультет Київ­ського університету.

1863 — став членом товариства «Громада», об’єднання, що було формою пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української історії, культури, народного побуту, права.

1864 – одружився з Людмилою Кучинською (1844–1918).

1865 — прийнятий на посаду приват-доцента на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира. Читав лекції з історії Стародавнього Сходу, історії та історіографії Стародавньої Греції, історії Стародавнього Риму, Нової історії (доби Реформації та Відродження). Опублікував низку статей зі стародавньої історії.

1870 — захистив магістерську дисертацію на ступінь магістра загальної історії на тему «Питання про історичне значення Римської імперії та Тацит». Київський університет відрядив М. Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів.

1873 — призначений на посаду штатного доцента.

1875 — звільнений з університету за політичну діяльність.

1876 —  виїхав за кордон. Жив у Відні, ­Женеві, Софії. Для європейських видань писав французькою, ­німецькою, англійською, італійською й іншими мовами.

1878, травень – на Літературному конгресі в Парижі виголосив промову «Література українська, проскрибована урядом російським». У ній навів текст Емського указу, згідно з яким українцям не дозволялося перекладати їхньою мовою навіть Святе Письмо. Примірник доповіді одержали Віктор Гюґо і Карл Маркс.

1889 – запрошений викладати на кафедрі загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету (Болгарія), де працював до своєї кончини.

1895, 20 червня – помер від розриву аорти.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Хронологія

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *