«Міст Мірабо» вірш

Поезія «Міст Мірабо» присвячена Марі Лорансен, з якою поет познайомився 1907 року. Їй було двадцять два роки, йому — двадцять сім. Марі — художниця, писала й вірші. Їхні стосунки тривали п’ять років, і, за словами митця, «можливо, були найважливішими» для нього. Але закоханим не судилося бути разом. У вірші відтворений не лише сум розлуки, а й роздуми поета про саме життя, про плин часу.

Гійом Аполлінер «Міст Мірабо» вірш 

Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена

Хай б’є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Рука в руці постіймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче

Хай б’є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія невгамовна жагуча

Хай б’є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б’є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Переклад М. Лукаша

Коментарі:
  1. 1 год ago
  2. 12 месяцев ago
  3. 2 недели ago
  4. 2 недели ago
    • 2 недели ago
    • 4 дня ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *