«Місто, премісто, прамісто моє…» Ліни Костенко

Вірш «Місто, премісто, прамісто моє…» Ліни Костенко про любов до рідного міста поетеси.

«Місто, премісто, прамісто моє…» Ліна Костенко

Місто, премісто, прамісто моє!
Стійбище людське з асфальту й бетону.
Як там не буде, а все-таки є
той силует у вікні золотому!

Ось я проходжу, і ось я пройду.
Може, й навік, але справа не в тому —
Тільки б не танув, як тінь на льоду,
той силует у вікні золотому!

Скільки душа прориває тенет!
З моря і суші — додому, додому!
Там, де у мене є той силует,
той силует у вікні золотому!

Суперечливі почуття ліричного героя до міста оригінально передала Ліна Костенко: Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з 4 асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні золотому!

Поетизація міста відбувається за рахунок словотвірних засобів мови, створення неологізмів, персоніфікації сприяє і синтаксичне оформлення – структура зі звертанням.

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Місто, премісто, прамісто моє…» Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *