«Мовчи! Я знаю. За всіма словами…» Євген Плужник

Вірш «Мовчи! Я знаю. За всіма словами…» Євгена Плужника

Інтимні медитації Є.Плужника, запропоновані в поезії „Мовчи! Я знаю. За всіма словами”, опредметнили поняття пристрасті, котре виступило своєрідною руйнівною силою, наслідком втрати рівноваги між персонажами, „сп’янілими від розпачу”. Як твердить автор, його ліричні закохані свідомо витратили останні сили, тому і „серця свої спинили”, а також „роз’єднали рано вуста”. Дихотомічна пара уявлень про пристрасну любов порушені поетом задля метафоризації процесу керування внутрішнім світом переживань. В широкому літературному дискурсі модернізму в українській літературі це, очевидно, стало ознакою свідомого пошуку інших методологічних модусів, котрі б запропонували інше розуміння бінаризму.

«Мовчи! Я знаю. За всіма словами…» Євген Плужник

Мовчи! Я знаю. За всіма словами —
Холодний смерк, спустошені сади…
Це наша пристрасть стала поміж нами,
Нас розлучаючи назавсігди!

Шалій, шалій, від розпачу сп’янілий!
Що розпач той? Річ марна і пуста!
…Як пізно ми серця свої спинили!
…Як роз’єднали рано ми вуста!

О, друже мій! Останні трачу сили,
В країні тій уявній живучи,
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій… Мовчи!
Мовчи!
Мовчи!

РІВНОВАГА. Авґсбурґ, 1948, с. 55.

Віршам Плужника притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Мовчи! Я знаю. За всіма словами…» Плужника Євгена лишайте інформацію в коментарях.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *