Найбільші концтабори

Історія

Найбільші концтабори

За канцлерства Гітлера у 1933 серед найбільш сумнозвісних німецьких таборів існували такі:

  • Бельзен
  • Бухенвальд
  • Дахау
  • Майданек
  • Собібор
  • Треблінка

У СРСР найвідоміші концтабори:

  • СЛОН (Соловецький табір особливого призначення) — послужив основою виниклої згодом системи трудових таборів ГУЛАГу.
  • Береговий концтабір дислокувався в Магаданській області в період з 26 серпня 1948 року по червень 1954 року, де знайшли свою холодну і голодну смерть тисячі політичних в’язнів із Західної України та Білорусі, Прибалтики та інших частин СРСР.

Цікаві факти про німецькі концтабори

Перші концентраційні табори з’явилися ще під час громадянської війни в США. Вони стали не лише місцем ув’язнення людей, а й місцем масових вбивств. У Німеччині перший концтабір був створений відразу після приходу Гітлера до влади в 1933 році. У ньому ізолювали опозиціонерів нацистського режиму – комуністів і соціал-демократів. Пізніше такі табори перетворилися в машини зі знищення цілих груп населення.

У Третьому рейху в Німеччині і на окупованих територіях було створено близько 14 033 установ, в яких систематично знищували людей. Це були не тільки концтабори, а й в’язниці, гетто та філії таборів.
Указ рейхспрезидента від 28 лютого 1933 року «Про захист народу і держави» дозволяв піддавати «захисному арешту» на невизначений термін осуб, які підозрювалися у ворожості режиму. Це означало, що люди ставали в’язнями перших концтаборів. У липні 1933 року число ув’язнених досягло 26 789.

У 1938 році в число арештантів входили не тільки політв’язні, а й бродяги, п’яниці, а також євреї. Після «Кришталевої ночі», погрому проти євреїв у всій нацистської Німеччини і частині Австрії, число ув’язнених у концтаборах зросла до 60 тисяч.

У 1941 році з’явилися «табори смерті», в яких вбивали не тільки німецьких, але і європейських євреїв. Вони були створені в основному в Польщі – Белжець, Собібор, Треблінка, Аушвіц-Біркенау та ін. Тільки в Аушвіці було знищено близько 1 600 000 чоловік, серед яких були не тільки євреї, але й поляки, росіяни і цигани.
Табори смерті перебували не тільки в Польщі, але і в самій Німеччині (Дахау), Франції (Дрансі, Нацвейлере-Штрутгоф), Литві (Каунас), Білорусії (Малий Тростенец), Норвегії (Олдерні), Україні (Львів, Лисиничі, Сирецький табір , Яновська).

У концтаборах широко використовувалася праця ув’язнених. Так, при розробці перших в світі балістичних ракет дальньої дії загинуло більше ув’язнених, ніж від бомбардувань цією зброєю населення.

З 1942 по 1945 рік в концтаборах перебували переважно євреї та радянські військовополонені. За офіційними даними, їх налічувалося близько 3 мільйонів.

У концтаборах проводилося велика кількість медичних експериментів над людьми. Особливою жорстокістю відрізнялися експерименти над дітьми та близнюками, які проводив сумнозвісний Йозеф Менгеле в концтаборі Аушвіц. В інших найбільших таборах (Дахау, Бухенвальд) проводилися експерименти з гіпотермією, коли людей на три години поміщали в холодну воду з льодом, експерименти з різними інфекційними хворобами, отрутами і газами.

До кінця 1944 року в’язнів концтаборів переправляли з окупованих територій у внутрішні табори Німеччини.  Спочатку в’язнів доставляли потягами, а потім їх переміщали пішки. Люди під час таких переходів гинули від холоду, голоду, виснаження і насильства охорони. Пізніше ці переходи назвали «маршами смерті».

11 квітня 1945 союзники звільнили один з найбільших концтаборів – Бухенвальд. На честь цієї події щорічно в цей день відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Оцініть статтю
Додати коментар