«Ніч перед Різдвом» образ Солохи

характеристика солохи ніч перед різдвом 6клас

Образ Солохи – кориливої і хитрої жінки, Микола Васильович Гоголь прагнув висміяти в своєму творі «Ніч перед Різдвом».

«Ніч перед Різдвом» характеристика Солохи

Солоха – мати коваля Вакули, відрізняється своєю хитрістю, лицемірністю, вона робить підлі вчинки і дії щодо інших людей тільки заради того, щоб задовольнити свої інтереси. Героїня кланялася тільки багатим, особливо заможному козакові Чубу, адже у нього було дуже велике господарство, а їй дуже хотілося прибрати його до своїх рук. Вона в своїх мріях вже міркувала, як все там буде, коли вона буде повноправною господинею. Письменник зобразив Солоху в тісному переплетенні з реальністю і фантастикою: вона в творі може бути і жвавою, вправною сільської бабою і роз’їжджати на мітлі, як відьма, яка заграє і з дяком, і з чортом. Їй заздрять сільські жінки.

Солоха дуже лицемірна, але в той же час вона красива і чарівна. Навіть віра її в Бога і та, не насправді, це видно з влаштованих нею посиденьок під час самого строго посту в Різдвяний святвечір, а це вважалося великим гріхом. Показана героїня в двох світах (і відьма, і мати Вакули). Вона не створює страшного враження про себе, так як в звичайному житті це дуже добра, причарувуюча найстатечніших і багатих козаків села і навіть самого чорта, жінка. Ця велелюбна і огрядна, зовсім молода героїня повісті показана письменником, як негативний персонаж. Вона, як і чорт перетворюється в кого захоче і робить різні речі, які людина не може.

В образі Солохи Гоголь хотів показати різні людські пороки, такі, як: зрада, жадібність, користь і обман. Читач бачить, що все, що є поганого в людині, як правило, виявиться зрештою, і вона в результаті стає смішною для всіх і виглядає дуже нерозумно.

Цитатна характеристика Солохи

“Мати коваля Вакули мала не більше як сорок літ. Вона була ні гарна, ні погана з себе. Важко й бути гарною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків (яким, не завадить між іншим сказати, мало було діла до краси), що до неї вчащали і голова, і дяк Йосип Никифорович (звісно, коли дячихи не було дома), і козак Корній Чуб, і козак Касян Свербигуз.”

А піде бувало Солоха у свято до церкви, надягнувши барвисту плахту з китайчатою запаскою, а поверх неї синю юпку з понашиваними ззаду золотими вусиками, та стане просто біля правого криласа, то дяк уже, далебі, закашлювався і примружував мимохіть очі у той бік; голова гладив вуси, закладав за вухо оселедець і говорив до ближчого сусіда: “Ех, добра жінка! Чорт — не жінка!” Солоха вклонялась кожному, і кожний думав, що вона вклоняється тільки йому.

“Солоха, як добра хазяйка, почала прибирати та ставити все на своє місце…”

“…як не зайти до Солохи, не попоїсти масних з сметаною вареників та не погомоніти у теплій хаті з балакучою й привітною господинею?”

“Солоха була найпривітніша до козака Чуба.

“Вона таки любила бачити цілий натовп, що упадав біля неї, і рідко бувала без компанії”

Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом» аудіо (слухати)

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Єдуард

    Допоможи будь ласка! А солоха це відьма? Чи ні

    Відповіcти
    1. Женя

      Так

      Відповіcти
    2. Анна

      да

      Відповіcти
  2. Вика

    Прикольний опис. Сподіваюсь на гарну оцінку

    Відповіcти
  3. Галюша

    Дякую дуже виручили

    Відповіcти