«Оборона Буші» історія написання

Історія України рясніє трагічними сторінками, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній повісті «Облога Буші». А чому він вирішив написати саме таку повість, яка історія  створення «Оборона Буші».

«Оборона Буші» історія написання

Першу свою повість «Облога Буші» Михайло Старицький написав у 1891 р., у період розквіту прози в українській літературі. Поява творів великої прози (повісті, романи) засвідчила те, що, попри гоніння й утиски імперського режиму, наша література бурхливо розвивається й сягає свого розквіту. Саме красному письменству судилось у ту добу виконувати роль рушія історичного самоусвідомлення українського суспільства, бути формою збереження й самовизначення його національної ідентичності.

В основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого необхідно було затримати просування на схід польської армії, щоб дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги. Письменник подорожував Поділлям і зупинявся в цьому містечку, бачив руїни фортеці. Очевидно, історія оборони Буші справила на нього надзвичайне враження, що стало причиною написання повісті.

Працюючи над створенням «Оборона Буші», Старицький старанно вивчав історичні матеріали, ознайомився з кращими драматичними творами на історичну тематику в російській та українській літературі: трагедією О. Пушкіна «Борис Годунов», повістю М. Гоголя «Тарас Бульба» та ін.

У листі до Панаса Мирного від 20 квітня 1898 року драматург повідомляв: «А тепера от розпочав драму «Облога Буші», хочеться довести до кінця, щоб вийшла краща за «Богдана»21. А пізніше, у листі до Панаса Мирного від 30 червня 1898 року, Старицький писав: «Я оце знов написав історичну драму «Облога Буші» (за часи Хмельниччини: геройська оборона твержі жонотою). Написав її білими віршами, як «Богдана» і «Марусю Богуславку», тепер обробляю, вивершую»22.

Перші дві дії відбуваються в селі під замком, третя — в маєтку Корецьких, а останні дві — в самій Буші. До складу персонажів драми внесено й деякі зміни (порівняно з повістю): Вернидуб стає Вернигорою, хорунжий Островерхий — Денисом Лободою, сотниківна Орися — Мар’яною, замість священика Василя введено «странника» з Печерської лаври. З’явилися й нові персонажі: Степанида Свиридиха, Мелася, Свиридишин онук, кобзар, дід.

Значно ширше представлений у драмі «Оборона Буші» табір польської шляхти, особливо в ІІІ дії, зовсім відсутні Потоцький, Ланцкоронський, але в дію введені нові персонажі: Сапіга — дядько Антося, пани Яскульський, Опацький, Ясь і Стась, пані Грохольська та Юлія, Ядвига й пробощ-ксьондз.

Усі до єдиного захисники фортеці, захищаючись, готові загинути, але зберегти власну гідність. Козаки знають, що їм не встояти проти цілого полчища поляків і татар, однак у них є мета — затримати якомога довше ворога, аби не дати йому просунутися далі, дочекатися прибуття основних сил війська Богдана Хмельницького. Сильні й міцні духом запорожці твердо виріщують не здаватися, боротися до останньої краплини крові, щоб забрати із собою на той світ побільше ворогів, «продати себе щонайдорожче».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *